Зміст
1 Походження назви
2 Історія
2.1 Ранній період
2.2 Після норманського завоювання
2.3 Новий час
2.4 XX вік
3 Географія
4 Адміністративний розподіл
5 Політика
6 Населення
7 Корисні копалини
8 Господарство і економіка
9 Література
10 Посилання
11 Бібліографія
12 Примітки
Уельс (валл. Cymru англ. Wales, в старій російській передачі Вамлліс; має ряд традиційних назв на інших мовах Європи, наприклад, фр. Pays de Galles) — одна з чотирьох головних адміністративно-політичних частин Великобританії, у минулому конгломерат незалежних кельтських королівств. Уельс розташований на південному заході Великобританії, на сході граничить з англійськими графствами Чешир, Шропшир, Херефордшир і Глостершир, з трьох сторін оточений морем: на півдні це Брістольській канал (гирло Северна), на південному заході — проливши Святого Георга, на півночі і заході — Ірландське море, на північному сході — гирло річки Ді (Afon Dyfrdwy).
Формальна назва країни — «Князівство Уельс» (Principality Wales, Tywysogaeth Cymru), проте воно використовується звичайно рідко. Уельс ніколи не був суверенною державою в нинішніх межах. Правда, приблизно з 1057 по 1063 рік Гріфід ап Ллівелін володів практично всіма тими землями, що складають нинішній Уельс. Після смерті Гріфіда такого вже не повторювалося, і до часу норманського завоювання Західного Уельсу в 1282 році країна вже знов була поділена між декількома королівствами. В 1400 р. нащадок двох стародавніх королівських пологів Уельсу, Оуен Гліндур, очолив повстання проти англійців і був проголошений королем Уельсу, проте повністю втратив підтримку до 1410 р. і був вимушений сховатися. Валлійські закони не були повністю витиснені англійськими до 1542 року. Лише в 1955 році королева офіційно проголосила Кардіфф столицею Уельсу (до цього столиці у країни просто не було), хоча Принц Уельський звичайно проходить інвеституру в Кайрнарвоне.
В 1997 році була створена Національна асамблея Уельсу, що має право вносити поправки в закони, які приймає парламент Великобританії. В 2006 році був прийнятий другий Закон про управління Уельсом, згідно якому повноваження Асамблеї були розширені.
1. Походження назви
Назва «уельс» походить від англ. Wales, а то, у свою чергу, від др.-англ. Wealas, множини слова Wealth. Останнє слово є загальногерманським і відбувається, видно, від назви племені вольків, тобто спочатку воно позначало всіх кельтів. Пізніше, після того, як германці увійшли до контакту з Римом, воно стало позначати не тільки кельтів, але і людей, говорячих на латині, пізніше — романських мовах (ср. Валлонія в Бельгії, Валахия в Румунії). В Британії слово wealas позначало в першу чергу бриттів, у тому числі валлійців і корнців (назва Корнуолла містить той же корінь). Правда, в староанглійських пам'ятниках є і приклади того, як цей корінь використовується по відношенню до римлян.
Валлійська назва — Cymru — походить від загальнобритського kom-brogi (пор. також кумбрийська мова, Камберленд). Від цього слова походить і латинська назва Cambria. Згідно Гальфріду Монмутському, Cambria походить від міфічного короля Камбера, але це слідує визнати за вигадку.
2. Історія
2.1 Ранній період
Люди заселили територію нинішнього Уельсу в кінці останнього льодовикового періоду. ............
