Часть полного текста документа: Ще змалку Уолд Уїтмен був змушений заробляти на життя. Не отримавши навіть початкової освіти він почав працювати посильним у юриста, а в подальшому пішов працювати до однієї дрібної газети де навчився друкувати. Впродовж декількох років Уїтмен працював у різних типографіях у Брукліні, а потім повернувся на ферму де працював шкільним вчителем. У 1841 році молодий Уїтмен надовго зостається у Брукліні, працює в газетах та починає приймати участь у політиці. У 1846 році він стає редактором газети "Бруклін дейл ігл", головного органа бруклінської організації демократичної партії, яка в ті часи знаходилася при владі. Як показують записні книжки Уїтмена, саме у 1847 році він вперше починає писати вірші, які потім увійдуть до його збірки "Листя трави". Стаття "Американські робітники проти рабства" яку Уїтмен надрукував на сторінках "Бруклін дейл ігл" по змісту та формі нагадувала ці поетичні твори. Перше видання основної збірки віршів "Листя трави" вийшла у 1855 році. До початку громадянської війни поет випустив ще два видання своєї книги включивши в неї багато нових творів. Серед них - такі поеми, як "Пісня про себе", "Пісня радостей", "Пісня великої дороги" та інші. Життя Уїтмена в п'ятидесятих роках складалося по-новому. Не бачачи для себе можливості продовжувати працювати в газетах і зберігати вірність своїм антирабовласницьким поглядам Уїтмен звертається до ремесла свого батька. Робота столяра для нього не була лише заробітком, Уолд не соромився свого положення. Серед його найкращих друзів були прості робітники, рибалки. В цей час у записнику поета з'являється новий запис: "Я не опущусь до жизни в кругу профессоров и капиталистов; я закатаю рукава и пойду к возчикам и лодочникам, к людям, которые живут ловлей рыбы или простой работой на полях." Вагомий інтерес представляє питання про літературні симпатії Уїтмена. Не отримавши належної освіти, поет з дитинства багато читав намагаючись оволодіти досягненнями світової літератури. Найбільше він захоплювався Шекспіром та тими європейськими поетами які в своїх творах висловлювали демократичне начало. У віршах Уїтмена, які він написав напередодні війни Півночі й Півдня, можна спостерігати щирий оптимізм. Одну зі своїх поем він назвав "Пісня радостей". Майже всі твори поета пройняті глибоким відчуттям того, що життя буде кращим. Природа, яку описує Уїтмен у своїх творах не вирізняється особливою красою, але вона по весінньому добра до людей. Також автор уміло описує людину, нагороджуючи її такими епітетами як: ця людина благородна, радісна, здорова, жива і т. д. Уолд Уїтмен належить до числа оригінальних майстрів слова. Форма, якою він висловлює свої думки , незвична та несподівана. При першому знайомстві з віршами Уїтмена вони можуть здатися дивними - у збірці "Листя трави" мало римованих рядків, здебільшого відсутній чіткий віршований розмір. У своїх віршах Уїтмен хотів висловити любов трудових прошарків населення до свободи. Зокрема життя і творчість поета протягом років громадянської війни була цілком пов'язана з боротьбою проти рабовласників. Спочатку Уїтмен працював у нью-йоркських газетах, але у кінці 1863 переїхав до Вашингтона, де більше двох років працював у військових шпиталях, доглядаючи за пораненими в якості санітара. Протягом війни поет заробляв на життя переписом паперів та статтями, які інколи друкував. ............ |