ЗМІСТ

ВСТУП

У світовій практиці з метою запобігання валютним ризикам використовується широкий спектр методів і засобів під назвою «хеджування валютних ризиків». Найбільш поширеними і часто вживаними серед них є валютні ф'ючерси, валютні опціони, «свопи» та форвардні угоди. Ці інструменти валютного ринку з'явилися в 70—80-х рр. XX ст. і набули широкого практичного використання. Причому, якщо спочатку їх запровадження це були дво-, тристоронні угоди (підприємство, банк, біржа) на поставку реальних валютних активів, то з часом система хеджування охопила весь валютний ринок. І сьогодні у разі застосування тих чи тих методів хеджування безпосередня купівля (продаж) валюти не є обов'язковим, а само хеджування перетворилося в систему управління валютними ризиками, яка охоплює всі сегменти валютного ринку і є запорукою стабільності як національних, так і міжнародних фінансових ринків.

Якщо говорити про український ринок, то сьогодні вже можна стверджувати, що в 1997 р. на даному ринку було закладено підвалини діяльності термінового ринку, на які спирається система управління валютними ризиками.

Продовження процесу економічних перетворень, інтеграція України в світову економічну систему, вихід на міжнародні фінансові ринки, вдосконалення валютного законодавства і нор­мативні бази сприяли тому, що розвиток валют­ного ринку в останні роки характеризувався:

— збільшенням обсягів операцій з інозем­ною валютою у всіх сегментах;

— вдосконаленням його структури і спря­мованості на вирішення конкретних економіч­них і фінансових проблем суб'єктів господа­рювання і держави в цілому;

— розширенням переліку валют, за якими проводилися операції на валютному ринку;

— відсутністю різких коливань валютних курсів;

— вдосконаленням законодавчої та норма­тивної бази діяльності суб'єктів валютного ринку;

— впровадженням нових видів валютних операцій та форм розрахунків;

— врегулюванням діяльності нерезидентів на українському ринку тощо.

Вдосконалення валютного ринку, розвиток його міжбанківського сектора, зростання обсягів експортно-імпортних операцій, розширення на українському ринку діяльності нерезидентів, збільшення обсягів іноземного інвестування досить гостро поставили проблеми підвищен­ня рівня ризику операцій з іноземною валю­тою.

Таким чином тема валютні ризики є досить актуальною в умовах сьогодення. В даній роботі хочу висвітлити проблему валютних ризиків взагалі, методи і засоби запобігання валютним ризикам, також висвітлити вітчизняний досвід і його перспективи.

1 ПОНЯТТЯ І ВИДИ ВАЛЮТНИХ РИЗИКІВ 1.1 Поняття, проблеми, причини виникнення валютних ризиків.

Проблема валютного ризику в економічній теорії та практиці вперше постала на­прикінці 70-х років XX століття після підпи­сання країнами — членами Міжнародного ва­лютного фонду Ямайської угоди (Кінгстон, Ямайка, 1976 р.), відповідно до якої було офі­ційно визнано демонетизацію золота, скасова­но його офіційну ціну і золотий паритет, введе­но міжнародну розрахункову одиницю СДР (спеціальні права запозичення), яка мала ста­ти основою визначення валютних курсів національних валют, і введено режим вільного курсоутворення на базі «плаваючих» валютних курсів — флоатинг.

Найбільшої гостроти проблема валютного ризику набула у 80-х рр. ............