Вступ

Розділ 1. Особливості лісового середовища як місцеперебування тварин

Розділ 2. Склад орнітонаселення досліджуваної території

Розділ 3. Вплив діяльності людини на птахів лісу

Висновок

Список використаної літератури

Маючи ряд прогресивних особливостей птахи заселяють різноманітні, іноді малосприятливі кліматичні зони земної кулі. Здатність до польоту дає можливість знаходити найбільш сприятливі умови існування. Широко розселившись, птахи пристосувались до різних умов життя, споживанню різних видів кормів, використовуючи при цьому різні способи добування корму.

Ліс як досить складний рослинний біоценоз, для якого характерна ярусність, являється місцем існування великої групи птахів, які населяють різні його яруси. Від видового складу і чисельності птахів залежить життя лісу.

Мета дослідження – розглянути та проаналізувати видовий склад птахів лісу досліджуваного району.

Відповідно до поставленої мети необхідно вирішити в процесі дослідження певне коло питань, що стосуються розмноження птахів.

Завдання:

1)  встановити флористичний склад, площу особливості досліджуваного району;

2)  розглянути особливості та дати загальний опис видів птахів, які найбільш зустрічаються в даному районі дослідження;

3)  дати характеристику діяльності людини та її впливу на птахів лісу.

Предмет дослідження – представники класу Птахи, що належать до лісового біоцеозу.

Об`єкт дослідження – видовий склад та чисельність птахів лісу.

При дослідженні проблеми були використані методи дослідження: описовий, науковий, аналізу та синтезу, порівняння, спостереження та інші методи дослідження.

В геоструктурному відношенні північна частина області (Чернігівський район) розміщена на схилі Воронезького щита, південна і центральна пов`язані з рифтовою зоною та північним бортом Дніпровсько-Донецької западини. Розташована область на півночі України у 2-х фізико-географічних зонах Полісся і лісостепу, що обумовлює своєрідність її ландшафту. Майже цілком область розміщується у Придніпровській низовині, південна її частина у межах Полтавської рівнини і має переважно рівнинну, злегка хвилясту поверхню, в цілому сприятливу для господарської діяльності. Абсолютні висоти 100-220 м (максимальна відмітка 222 м біля с. Березова Гать). Переважають ерозійно-акумулятивні форми рельєфу (річкові долини, яри, балки) у поєднанні з акумулятивними (льодовикові і водно-льодовикові вали, зандрові рівнини). Виключенням є сильно еродовані території Придеснянського плато (західні відроги Середньоросійської височини), численні лесові “острови” у північній та південно-східній частинах області, а також болота і знижені та перезволожені землі давніх річкових та прохідних долин (Замглай, Смолянка та інші).

Клімат регіону помірно-континентальний, з досить теплим літом та порівняно м'якою зимою. Чернігівський район розташований у помірно теплій вологій агрокліматичній зоні (до 650 мм опадів на рік), а південна - у теплій, недостатньо зволоженій зоні (до 450 мм опадів на рік). Кордон між агрокліматичними зонами майже відповідає зональному кордону “Полісся – Лісостеп”. ............