Ефективне ухвалення рішень потрібне для виконання управлінських функцій. Недивно тому, що процес ухвалення рішень – центральний пункт теорії управління. Наука управління намагається підвищити ефективність організацій шляхом збільшення здатності керівництва до ухвалення обґрунтованих об'єктивних рішень в ситуаціях виняткової складності за допомогою моделей і кількісних методів.

Кількісний підхід до ухвалення управлінських рішень спирається на інженерні науки, математику, статистику і дозволяє використовувати кількісні моделі, методи і критерії оцінки при ухваленні управлінських рішень. Теоретичні основи математичних методів були закладені рос. вч. Л. Канторовичем і В. Новожиловым, які не лише розробили методи кількісного підходу, але і сприяли практиці їх застосування. Починаючи з 60-х років економіко-математичні методи використовуються для вирішення проблем оптимізації планів, формування цін, розподілу ресурсів, планування і так далі

Кількісні методи ухвалення рішень. У основі їх лежить науково-практичний підхід, що припускає вибір оптимальних рішень шляхом обробки (за допомогою ЕОМ і ЭММ) великих масивів інформації.

Залежно від типу математичних функцій, покладених в основу моделей, розрізняють:

а) лінійне моделювання, при якому використовуються лінійні залежності;

б) динамічне програмування, що дозволяє вводити додаткові змінні в процес рішення завдань;

в) імовірнісні і статистичні моделі, що реалізовуються в методах теорії масового обслуговування;

г) теорія ігор – моделювання таких ситуацій, ухвалення рішення в яких повинне враховувати неспівпадання інтересів різних підрозділів;

д) імітаційні моделі дозволяють експериментально перевірити реалізацію рішень, змінити початкові передумови, уточнити вимоги до них.

Кількісні методи ухвалення рішень. У їх основі лежить науково-практичний підхід, що припускає вибір оптимальних рішень шляхом обробки великих масивів інформації за допомогою ЕОМ.

Результатом творчого пошуку в мистецтві управління являється управлінське рішення. В процесі реалізації управлінських рішень розробляються також рішення про шляхи і форми організації і контролю їх виконання. При характеристиці творчого потенціалу колективу слід врахувати творчість не тільки управлінських працівників, але і працівників сфери виробництва. Взаємозв'язок творчості керівників і підлеглих забезпечує ефективну діяльність. Тому керівники повинні вміти розвивати творчий підхід працівників до вирішення проблем, що перетворюють працю в життєву потребу. [5]

Мистецтво управлінського рішення, як і всяке мистецтво, формується і за рахунок таланту, а для керівників – перш за все за рахунок організаторського таланту.

Основою мистецтва аналізу і глибини рішення проблем, які виникають, являється творче вивчення економічних, організаційних і управлінських факторів. Але управлінські рішення при цьому здійснюються працівниками апарату управління через колективи виробничих підрозділів, які являються живими соціальними організмами і складаються із людей з різною психологією. ............