РЕФЕРАТ
На тему: “Виникнення і становлення філософських учень. Предмет філософії його історичне трактування”
ВВЕДЕННЯ
Перші спроби людини осмислити навколишній його світ — живу і неживу природу, космічний простір, нарешті, самого себе — слід віднести до того періоду людського існування (імовірно, його можна датувати п’ятим - четвертим тисячоліттями до нашої ери), коли людина в процесі еволюції, перш за все розумової, почала диференціювати природу як місце свого існування, поступово виділяючи себе з неї. Саме внаслідок того, що людина стала сприймати тваринний і рослинний світ, космос як щось відмінне і протистояче йому, у нього почалося формування здібностей осмислювати дійсність, а потім і філософствувати, тобто робити висновки, виводи і висувати ідеї про навколишній його світ. Родоначальники філософського мислення з'явилися в прадавніх людських цивілізаціях — Єгипті, Шумерах, Вавилоні, свідоцтвом чому є багато чисельні історичні пам'ятники, на жаль) лише непрямі. Письмових свідоцтв діяльності мислителів цих цивілізацій до нас не дійшло.
Відомі нам найбільш прадавні вигадування, в яких формулюються філософські ідеї, з'явилися в другому тисячолітті до нашої ери в древній Індії, Древньому Китаї і декілька століть опісля в Древній Греції.
Як правило, це були літературні пам'ятники, в яких в міфологічній формі висловлювалися наївні ідеї про навколишній людину світ і робилися боязкі спроби його осмислення. Прадавні людські цивілізації, по суті, не мали міцних зв'язків і не робили взаємного впливу, що передбачає їх ізольованість один від одного, а отже, у філософському плані вони розвивалися сповна самостійно. Відомі у наш час джерела свідчать, що найбільшого успіху філософія досягла в Древній Греції, і саме грецька культура надала в подальшому переважаючу дію на розвиток людського суспільства. Неабиякою мірою цьому сприяли ті, що дійшли до нас в чималій кількості вигадування старогрецьких мислителів, поставлені в них проблеми, і високий рівень їх філософського аналізу.
Поняття філософія в буквальному розумінні означає любов до мудрості. Воно виникло в Древній Греції багато десятиліть опісля після появи філософствуючих людей. До речі, подібне характерний для будь-якої форми людської діяльності. Спочатку зароджується явище, деякий час вирушає на його розвиток і становлення і лише потім для його позначення знаходиться адекватне поняття. Традиційно прийнято вважати, принаймні у вітчизняній історико-філософській літературі, що поняття філософія вперше використовував Піфагор. Інші античні автори вважають, що пріоритет належить Геракліту. Але в будь-якому разі філософами вважалися люди, що займалися проблемами навколишнього їх світу, його збагненням, з'ясуванням місця і ролі в нім людини. Великі труднощі представляє питання про визначення предмету філософії. Ця проблема, виникнувши на зорі існування філософії, викликає спори і в даний час. Одні автори розглядали філософію як любов до мудрості, як науку про мудрість, інші ж як “прагнення до збагнення багатьох речей” (Геракліт).
Історично предмет філософії змінювався, що обумовлювалося суспільними перетвореннями) духовним життям, рівнем наукових, у тому числі філософських знань. В даний час філософія — це вчення про універсальні принципи буття і пізнання, єстві людини і його відношенні до навколишнього світу, іншими словами — наука про загальні закони розвитку природи, суспільства і мислення.
1. ............
