Іудаїзм
Іудаїзм (з грецької означає «єврейська релігія»; від імені Іуди, сина біблейського патріарха Іакова ) — одна з стародавніх етнічних релігій, релігія давніх юдеїв, що проживали на території Палестини та віруючих сучасних євреїв, заснована, відповідно до Старого Заповіту, на заповітах Бога Аврааму близько 2000 до Народження Христового і поновлена заповітами Мойсея близько 1200 до Н.Х.
Базується на концепції всюдисущого вічного бога, чия воля та особливе ставлення до єврейського народу відбиті в Торі. У Тору входять перші п'ять книг Біблії (П’ятикнижжя (створено 528 р. до Н.Х.)), що містять історію, закони і правила життя для гідної поведінки.
Крім тих, хто живе в Ізраїлі, велика частина віруючих іудеїв проживає в США, країнах колишнього СРСР (Білорусі, Молдові, Росії, Україні), Великобританії та Франції. Усього приблизно 15 млн. юдеїв, 6 млн. мешкає в Азії, 6 млн. в Америці, 2 млн. в Європі, решта — в Африці та Австралії.
Основний принцип іудаїзму — віра в єдиного Бога, що сформувалася поступово шляхом злиття понять: Бог отців, Ягве (що був у давніх іудеїв богом гір та пустель), та Господь — грізний бог, який з`явився перед Мойсеєм. Бог Старого Заповіту має багато імен: Ягве, Й-Г-В-Г(ім'я, що не промовляється ніколи, навіть під час читання сакральних текстів та молитов), Елохім - в залежності від контексту їх вживання. В іудаїзмі були заборонені криваві жертви.
Зі Старого Заповіту відомо, що нащадки дванадцяти синів Іакова — дванадцять колін Ізраїлевих, потрапили у Єгипетське рабство. Бог закликав Мойсея визволити їх. Коли сам Бог наслав на Єгипет “10 кар”, фараон відпустив народ Ізраїля, але потім передумав і наказав своєму військові наздогнати Мойсея біля Червоного моря. І тут, за велінням Бога, води морські розступились, а над єгипетським військом зімкнулись. Ця подія відзначається під час свята Пасхи.
Іудеї вірять в загробне життя (Садукеї не вірять в загробне життя), але найбільшу увагу іудаїзм приділяє земному життю. Засновником можна вважати Мойсея (жив бл. 1250 р. до Н.Х.), якому Бог передав Тору (заповіт). В основі іудаїзму лежить Тора, або “закон” – п'ять перших книг єврейської Біблії. Тора означає не тільки “закон”, а і “вчення”, “настанова”. Тора містить у собі вчення Бога про себе самого, про мету творіння і про те, що його народ мусить бути покірним йому. Читання Тори — найважливіша частина служби в синагозі (зібранні), там же віруючі звертаються до Бога з молитвою. Тора містить 613 заповідей: 238 наказів і 365 заборон — це настанови Бога, яким мають слідувати віруючі.
Іудеї поважають суботу — день коли заборонена будь-яка робота та творчість, що нагадує про останній день творіння.
Святе місце для Іудеїв — Стіна плачу. 2000 років тому у столиці давньоєврейської держави Єрусалимі за наказом царя Ірода було збудовано храм, сьогодні від нього залишилась лише Західна стіна — Стіна плачу, яка є пам'яткою про зруйнування храму (70 р. від Н.Х. храм зруйнували римляни) і держави. Сьогодні іудеї з усього світу приїжджають, щоб помолитися біля Стіни плачу.
Усе життя віруючого єврея підлегле релігійно-обрядовим розпорядженням і заборонам. Вони стосуються їжі, одягу, туалету, розпорядку дня, молитов, дотримання свят, указують, що коли можна і що коли не можна робити. Вже на восьмий день життя новонароджений хлопчик-єврей повинен піддатися дикунській операції обрізання. Кожен крок віруючого єврея повинний супроводжуватися молитвою. ............
