Вплив інфляції на перерозподіл доходів.
ПЛАН
1. Поняття економічних коливань і циклів................................................. 3
2. Вплив інфляції на перерозподіл доходів............................................... 7
3. Практичне завдання..................................................................................... 8
Список використаної літератури................................................................... 9
1. Поняття економічних коливань і циклів Причина циклічного розвитку економіки криється в конфлікті умов виробництва й умов реалізації, у протиріччі між виробництвом, що прагне до розширення, і не встигаючим за ним ростом платоспроможного попиту.
У різний час економісти пропонували різні теорії, що пояснюють коливання ділової активності. Автори деяких концепцій концентрують свою увагу на нововведеннях. Вони затверджують, що головні технічні нововведення, такі, як залізниці, автомобілі чи синтетичні волокна, дуже впливають на інвестиції і споживчі витрати, а, отже, на виробництво, зайнятість і рівень цін. Але такі великі нововведення з'являються нерегулярно і тим самим сприяють нестабільності економічної активності.
Інші вчені пояснюють економічні цикли політичними і випадковими подіями. Війни, наприклад, можуть бути руйнівними з чисто економічної точки зору. Воістину невгамовний попит на військову продукцію під час воєнних дій може привести до понад зайнятість з гострою інфляцією, за яких, після настання миру і скорочення військових витрат, звичайно випливає економічний спад.
Є і такі економісти, що вважають цикл чисто монетарним явищем. Коли уряд випускає занадто багато грошей, виникає інфляційний бум; порівняно невелика кількість грошей прискорює падіння виробництва і ріст безробіття.
Незважаючи на множинність точок зору, більшість економістів вважає, що фактором, який безпосередньо визначає рівні виробництва і зайнятості, є рівень загальних чи сукупних витрат. В економіці, орієнтованої головним чином на ринок, підприємства виробляють товари і послуги тільки в тому випадку, якщо їх можна вигідно продати. Попросту говорячи, якщо загальні витрати невеликі, багатьом підприємствам невигідно виробляти товари і послуги у великій кількості. Звідси низький рівень виробництва, зайнятості і доходів. Більш високий рівень загальних витрат означає, що зростання виробництва приносить прибуток, тому виробництво, зайнятість і доходи теж будуть зростати. Коли в економіці виникає повна зайнятість, реальний обсяг продукції стає постійним, а додаткові витрати просто підвищують рівень цін.
Традиційними можна назвати наступні напрямки в дослідженні циклів і криз. По-перше, пояснення недоспоживанням населення (обмеженістю платоспроможного попиту), що викликає надвиробництво. Цю позицію розділяли утопісти, до неї, у кінцевому рахунку, примикали марксисти. Ліками від кризи вони вважали стимулювання споживання. Практика тим часом переконує нас у тім, що виникаючий недолік недоспоживання (платоспроможності) є скоріше наслідком, чим причиною кризи.
По-друге, група теорій, поєднуваних поняттям "диспропорціональности" чи "не рівноваги". Кризи обумовлені відсутністю правильних пропорцій між галузями, стихійними діями підприємців. Складовою частиною цієї групи можна так само вважати концепцію, що пояснює кризи помилками в державній фіскальній політиці, збоями в грошовому господарстві чи банківській сфері.
Аналізуючи різні теорії економічного циклу, у першу чергу, можна розділити їх на наступні категорії: теорії, що є екстернальними (зовнішніми) і теорії, що є інтернальними (внутрішніми).
Екстернальні теорії бачать головні причини економічного циклу за межами економічної системи: у сонячних плямах, у відкритті золотих родовищ, освоєнням нових територій пов’язаною з цим міграцією населення, темпах росту населення, у війнах і революціях, могутніми проривами в технології, що дозволяють докорінно змінити структуру суспільного виробництва.
Інтернальні теорії бачать головні причини економічного циклу усередині самої економічної системи. ............
