Міністерство освіти і науки України

Львівський інститут економіки і туризму

Факультет туризму, готельної та ресторанної справи

Дипломна робота

Вплив тонізуючих напоїв на організм людини та їх використання в підприємствах ресторанного господарства

«Спеціальність 6.091700 «Технологія харчування»

Науковий керівник

Кандидат технологічних наук, ст. викладач

Львів - 2007

Зміст

Вступ

Розділ 1. Напої. Невід‘ємна частина фізико–хімічного водного балансу організму людини

1.1 Загальна характеристика тонізуючих напоїв

1.2 Мінеральні води, їх класифікація

1.3 Чай. Фізико–хімічні властивості. Тонізуюча дія чаю на організм людини

1.4 Фізико–хімічні властивості кави. Класифікація кавових зерен. Види кави

1.5 Квас – основні властивості, вплив на організм людини

1.6 Какао, тонізуючий вплив на організм людини. Класифікація кавових зерен

Розділ 2. Дослідження якості тонізуючих напоїв

2.1 Вплив харчових продуктів на якість чаю

2.2 Визначення якості існуючих сортів чаю. Встановлення норми заварювання

2.3 Порівняння властивостей натуральної кави в зернах і розчинної кави

2.4 Визначення залежності якості кави від величини помелу

2.5 Вивчення асортименту напоїв

Розділ 3. Технологія і особливості приготування, асортимент і характеристика тонізуючих напоїв

3.1 Рецепти чайних напоїв

3.2 Способи приготування кави

3.3 Напої з какао і шоколаду

3.4 Технологія приготування квасів

Розділ 4. Дослідження смаків споживачів тонізуючих напоїв

Висновки і пропозиції

Перелік літератури

Додатки

Вступ

Напої виготовляються людиною з давніх часів через їх властивість тамувати спрагу, приносити свіжість, позитивно впливати на обмін речовин тощо.

Первинне призначення напоїв тамувати спрагу з часом набуло цілого “букету” додаткових функцій. Так з’явилися напої лікувальні, дієтичні, охолоджуючі, тонізуючі, збадьорюючи, освіжаючі.

Ще декілька тисяч років тому древні єгиптяни і вавілоняни вміли готувати напої типу квасу, пива, про що свідчать описання в різних роботах, що дійшли до нас, напоїв і способів їх приготування. Такі описання зустрічаються у Гіппократа, Геродота і Теофраста, а пізніше у Діоксорида Галена.

В Китаї 30000 року тому охолоджували фруктові соки і пили їх як освіжаючі напої. Олександр Македонський під час походів у Персію і Індію вживав фруктові соки із снігом. Напої, що охолоджувались снігом, користувались великим успіхом і в Древньому Римі. Сенека докоряв римлянам у надмірному захопленні фруктовими соками.

В старовинних слов’янських джерелах називаються суто національними напої: огірковий розсіл, сік квашеної капусти, морси, кваси, ягідні відвари, меди прості і з прянощами.

Поняття національні або традиційні напої слід розуміти так: напої, які популярні тільки в одного народу або у обмеженої групи народів. Наприклад, маленька народність, яка живе в передгір’ях Гімалаїв, готує напій хунза, в який входить абрикосовий сік, молоко і ключова вода, які змішуються в рівній кількості. Стверджують, що в ньому містяться всі необхідні людині речовини.

У деяких народів звикання до певного напою стає настільки інтенсивним, що напій цей ніби то становиться національним або традиційним. Так, наприклад, вийшло в Росії з чаєм, з кавою в Угорщині, де за останні роки споживання кави виросло в десятки разів. ............