Зміст

Вступ

1. Літературний огляд

1.1 Технологія доменної плавки із застосуванням пиловугільного палива

1.2 Зміна рівня використання відновлюваної енергії горнових газів і ступеня прямого відновлення оксиду заліза

1.3 Норми компенсації при вдуванні в сурму пиловугільного палива

1.4 Особливості теплового режиму доменної печі при вдуванні в сурму додаткового палива

1.5 Зміна окислювальної здатності фурмених зон

1.6 Особливості процесу десульфурації чавуну

1.7 Регулювання теплового режиму доменної плавки за допомогою ПВП

1.8 Технологія доменної плавки при вдуванні ПВП

2. Методика виконання технологічних розрахунків

3. Графічний аналіз використання ПВП на основні технологічні показники доменної плавки

Висновки

Вступ

За економічних умов, які склалися сьогодні в Україні, необхідна модернізація однієї з бюджетоутворюючих галузей господарства - металургії. Особливої уваги заслуговує оптимізація доменного процесу, яка викликана дефіцитом сировини для отримання достатньої кількості коксу, великою ціною існуючих інших замінників.

Вважається доцільним, для інтенсифікації доменного процесу, використання пиловугільного палива (ПВП) як часткова заміну коксу.

Максимальне зниження витрати коксу спостерігається при застосуванні вугілля з максимальним змістом вуглецю і мінімальним змістом золи (рис.1).

Так, в США обробка результатів експериментів, проведених на промисловій печі, дозволила отримати залежність коефіцієнта заміни коксу К3 від зольності вживаного вугілля (1):

K3= 1,48-0,66(Аy/Ak) (1)

де Аy і Ak зольність ПВП і коксу.

1. Літературний огляд

1.1 Технологія доменної плавки із застосуванням пиловугільного палива

Затяжний період промислового освоєння технології доменної плавки із застосуванням пилевугільного палива можна пояснити необхідністю розробки складного і коштовного устаткування для обробки і вдування палива. Отже, в цьому випадку необхідна теоретична температура горіння визначається зміною тепловмісту шихти, що поступає в нижню зону теплообміну, яка визначається зміною ступеню прямого відновлення окислу заліза. Рівняння (1.1.1) можна виразити з урахуванням ступеня прямого відновлення:

При вдуванні в горн пиловугільного палива, близького по хімічному складу до коксу, рівень необхідних теоретичних температур визначається зміною ступеню прямого відновлення оксиду заліза. За інших рівних умов зниження ступеня на 1% визначає зниження необхідної теоретичної температури горіння на 15-25°С. При вдуванні худого вугілля необхідна температура горіння знижується на 20°С на кожних 100кг пилевугільного палива, введеного на 1т чавуну. Відносно малий темп зміни необхідної теоретичної температури пояснюється значним скороченням витрат природного газу, розрахованим виходячи з умови збереження на початковому рівні приходу водню на одиницю шихти, зниженням витрати дуття і виходу горнових газів на одиницю чавуну внаслідок приходу з летючими вугілля кисню, яке заміняє частину водню дуття.

Зниження теоретичної температури при вдуванні довгополум¢яного вугілля менше, ніж при вдуванні худого вугілля або антрацитів, що пояснюється підвищеним виходом летючих і великим скороченням витрати природного газу. ............