МІСЦЕ ЯЛТИНСЬКОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ У РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ДИПЛОМАТІЇ Костенко Р. О. Переяслав-Хм. ДПІ ім. Г. С. Сковороди На початку 1945 р. між США, Великобританією та СРСР назріла необхідність вирішити спірні питання щодо післявоєнного світового устрою. Оскільки воєнні дії не дозволяли Сталіну залишити СРСР, Гопкінс (спеціальний помічник президента Рузвельта) висловив думку, що конференція може відбутися в Криму, і росіяни запропонували Ялту. Конференція в Криму проходила з 4 по 11 лютого 1945 р. Які ж основні цілі переслідувала кожна з сторін? Найбільш політично незахищеною до конференції підійшла Великобританія. Радянський вплив у Східній Європі був настільки сильним, що Черчілль вирішив напряму зі Сталіним розділити Європу на сфери впливу. Перебуваючи у Москві у жовтні 1944 р., Черчілль вручив Сталіну проект домовленості, за яким Великобританія отримувала 90% сфер впливу в Греції, СРСР -- 90% в Румунії і 75% в Болгарії, Угорщина і Югославія були розділені за принципом "50:50". Сталін прийняв цей проект, а Молотов під час діалогу з Іденом спромігся зменшити британські і збільшити радянські відсотки у кожній із східноєвропейських країн, окрім Угорщини. Це була слабка спроба Великобританії якось посилити своє політичне становище, адже вже до початку Ялтинської конференції від цієї згоди нічого не залишилося. Червона Армія СРСР починає втручатися в питання внутрішнього устрою окупованих країн [4. -- С. 371-372]. Ще однією важливою ціллю Великобританії було створення "сильної" Франції. Повернення Франції статусу великої держави, обмеження радянських вимог відносно репарацій -- всі ці другорядні цілі переслідували одну: зменшення східноєвропейського впливу СРСР. Заради цього Черчілль мав намір протистояти Сталіну при обговоренні кожного пункту переговорів. Позицію США висловив Рузвельт у посланні Сталіну, яке отримане 5 жовтня 1944 р., з приводу прибуття до Москви Черчілля. Він висловлює побажання про підготовчий характер зустрічі Черчілля зі Сталіним; і що питання, які розглядаються у ході зустрічі, можуть бути остаточно вирішені ним за участю США: "Вы понимаете, я уверен, что в нынешней всемирной войне буквально нет ни одного вопроса, будь то военный или политический, в котором не были бы заинтересованы Соединенные Штаты" [6. -- Т. 2, с. 170-171]. Основними завданнями США у Ялті було вирішено питання вступу СРСР у війну з Японією, заради чого Рузвельт з легкістю йшов на компроміси з інших питань, та створення міжнародної організації (ООН), яка б забезпечувала стабільність у світі після війни. Основною метою СРСР на конференції було зберегти та узаконити свій політичний вплив на східноєвропейські країни, домогтися прийняття союзних республік до ООН та отримати більшу частину репарацій з Німеччини. Загальною ж метою усіх країн-учасниць було "знищення німецького мілітаризму та нацизму й створення гарантій того, що Німеччина ніколи бівльше не спроможеться порушити мир в усьому світі" [7. -- С. 195]. В історію міжнародних відносин Ялтинська конференція увійшла під назвою "Аргонавт" -- цю кодовану назву запропонував Черчілль. Американська та британська делегації нараховували близько 700 осіб. Це була друга зустріч усіх трьох керівників союзних держав, і вперше з ними в нараді брали участь всі три міністри закордонних справ. Американська делегація розмістилася в Лівадійському палаці, англійська -- у Воронцовському (в Алушті), радянська -- в Юсуповському (в Кореїзі). ............