Кафедра кримінального права Курсова робота
“Актуальні проблеми визначення об’єкту незаконного заволодіння транспортним засобом”
План роботи
1. Вступ
2. Склад злочину незаконного заволодіння транспортними засобами в кримінальному праві
3. Об’єкт злочину і дискусійні питання його визначення
4. Об’єктивна сторона злочину
5. Суб’єкт злочину
6. Суб’єктивна сторона злочину
7. ІІ. Обставини, що впливають на кваліфікацію незаконного заволодіння транспортними засобами
8. ІІІ. Практика розвинених країн щодо питання кваліфікації незаконного заволодіння транспортним засобом
9. Висновок
10. Список використаної літератури
11. Додаток
Вступ
Питання боротьби з незаконними заволодіннями транспортними засобами займає важливе місце в боротьбі зі злочинністю. Адже таке заволодіння може призвести до людських жертв, пошкоджень транспортних засобів, дорожніх споруд і комунікацій, знижує безпеку руху. Понад 20 відсотків викрадень автотранспорту, причому здебільшого з тяжкими наслідками, скоюється неповнолітніми, у зв’язку з чим цей злочин набуває ще більшої суспільної небезпеки. Тому дана проблема потребує підвищеної уваги і ефективності боротьби як з боку органів внутрішніх справ України, так і з боку суспільства.
Суспільна небезпечність незаконного заволодіння транспортними засобами обумовлюється неконтрольованим використанням джерел підвищеної небезпеки, що нерідко спричинює вчинення інших транспортних злочинів. Характерно, що ці злочини дуже часто вчиняють особи, які не мають водійського посвідчення, перебувають у стані сп'яніння (від 70 до 80 відсотків винних скоюють заволодіння в нетверезому стані), не мають необхідних навичок водіння, не володіють технічними особливостями транспортних засобів. Ці особи, як правило, не здатні виконувати у сфері дорожнього руху необхідні функції керування транспортним засобом, особливо при складній дорожній обстановці, адже незаконне заволодіння, як правило, проводиться в екстремальних умовах: зловмисник вимушений діяти поспішно, здебільшого йому доводиться переховуватись від переслідування, рухатись з не ввімкнутими світловими приладами, ігнорувати сигнали світлофора, не виконувати вимог дорожньої розмітки і знаків, не витримувати безпечну швидкість, порушувати інші правила дорожнього руху, попередньо не переконавшись в технічній справності транспортного засобу.
Як свідчить статистика 2003 року з 596218 тис. зареєстрованих злочинів на незаконне заволодіння транспортними засобами припадало 6085 випадків, з них на автомобілі - 4366.
За ст. 289 КК кваліфікується незаконне заволодіння транспортними засобами автомобілів усіх видів, мотоциклів, тракторів та інших самохідних машин. Найчастіше предметом цього злочинного посягання є механічні транспортні засоби зазначені у примітці до ст.289 КК. Відповідальність за незаконне заволодіння транспортними засобами залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна передбачена ст. ............
