Амплітудні кутові пеленгатори і дискримінатори

пеленгатор дискримінатор сигнал амплітудний

Амплітудні кутові пеленгатори

Амплітудний пеленгатор конструкційно виконується у вигляді однієї антенної системи з двома рознесеними за кутом ДН, які мають єдиний фазовий центр.

Сигнали, прийняті двома антенами, надходять на них одночасно, тобто з однаковою фазою, але з різними амплітудами, тому що диференціальні коефіцієнти підсилення ДН G1(j) і G2(j) неоднакові і залежать від кута надходження сигналів відповіді.

Напрямок надходження сигналів Dj°ц відносно РСН визначається за співвідношенням диференціальних коефіцієнтів підсилення G1(j)/G2(j), тобто в остаточному підсумку, за співвідношенням амплітуд сигналів у двоканальному приймачі (U1/U2). Використання двоканального принципу дозволяє визначати кутове положення цілі незалежно від абсолютних значень амплітуд прийнятих сигналів, тобто незалежно від відстані до цілі, потужності передавача відповідача, згасання радіохвиль в атмосфері й інших дестабілізуючих чинників. Але тоді, зазвичай, на перший план висувається вимога взаємної амплітудної стабільності обох каналів приймального тракту аж до вхідних ланцюгів відповідного кутового дискримінатора.

Наведена на рис. 1 найпростіша реалізація амплітудного кутового пеленгатора має ряд недоліків. Головний недолік полягає в тому, що в такому пеленгаторі відсутній єдиний канал, за яким провадиться запит і відбувається прийом сигналів відповідей.

Крім того, у найбільш важливій зоні поблизу РСН спостерігається знижена чутливість пеленгатора стосовно прийнятих сигналів. Виникають також певні труднощі в реалізації систем придушення бокових пелюсток обох ДН антени.

У зв’язку з цим у кутових амплітудних пеленгаторах сучасних моноімпульсних вторинних оглядових радіолокаторів використовують дещо інший принцип амплітудного порівняння прийнятих сигналів. Цей принцип припускає, що для запиту і прийому відповіді використовується та сама антена, яка формує одночасно три ДН: так звану «сумарну» гостроспрямовану ДН (Σ), різницеву (Δ), що має глибокий провал у напрямку осі симетрії сумарної діаграми, і неспрямовану діаграму (Ω), призначену для придушення сигналів бокових пелюсток сумарної ДН за запитом і відповіддю. Ця діаграма охоплює всі бокові пелюстки сумарної і різницевої діаграм, але не охоплює головні пелюстки цих діаграм (рис. 1).

Ширина сумарної ДН в азимутальній площині на рівні -3 дБ зазвичай обирається у межах 2…3°, тоді кут між двома максимумами різницевої ДН становить 2,5…3,5°. У цьому випадку глибина нуля різницевої ДН на 28…38 дБ нижче максимального рівня сумарного променя.

Згідно з чинними нормами рівень бокових пелюсток сумарної ДН має бути менше –24 дБ, а випромінювання потужності неспрямованої антени за всіма напрямками, крім напрямку головної пелюстки сумарної антени, має бути менше –9 дБ у порівнянні з випромінюванням потужності головною пелюсткою сумарної ДН.

На відміну від амплітудного кутового пеленгатора, відхилення цілі від кутового положення осі антени визначається не за співвідношенням амплітуд сигналів U1/U2, а за співвідношенням амплітуд сигналів у різницевому і сумарному каналах пеленгатора (UD/Uå). ............