Асиметричний доступ в Інтернет через супутник Реферат Коломийський комп'ютерний коледж Коломия-2001
    Інтернет у нашому житті став таким же звичним і необхідної, як і телефон. Зараз важко собі уявити життя без on-line новин, прогнозу погоди і курсу долара. Я думаю, що не помилюся, сказавши, що велику частину інформації сучасна людина одержує саме через Інтернет, причому обсяги доступних у мережі даних з кожним роком зростають майже лавиноподібно. Зараз уже не здається незвичайним те, що з Інтернету можна скачати ISO образи дисків дистрибутивів Linux чи фільми в цифровому форматі.
    Цілком природно, що зростаючі обсяги даних вимагають і росту пропускної здатності каналу їхньої передачі, однак тут і виникає найбільша проблема. Традиційне модемне підключення пропонує максимальну швидкість передачі даних 50 - 60 Кбіт/с, та й то в найкращому випадку. У реальності ця цифра набагато менше, особливо на поганих телефонних лініях, у маленьких містах, і т.д. У результаті швидкості передачі даних через Інтернет продовжують залишатися драматично низькими, а потреби користувачів продовжують стрімко рости, що створює серйозну проблему - канал передачі даних стає "вузьким" місцем усієї системи.
    Для її рішення можна використовувати ISDN чи DSL лінії. Перший тип досить розповсюджений і забезпечує швидкості від 128 Кбіт/с, технологія DSL поки ще молода, і забезпечує швидкості від 300 Кбіт/с до 56 Мбит/с. Однак, на жаль, ці технології мало підходять для рядових користувачів. Обидві вони вимагають використання виділених ліній і спеціального "кінцевого" устаткування, вартість якого в окремих випадках може перевищувати 500 доларів. Крім того, висока вартість щомісячного обслуговування. Можливо, саме тому серед звичайних користувачів широке поширення одержала третя технологія, одночасно і дешева, і швидка - асиметричний доступ в Інтернет через супутник.
    Для повноти картини необхідно відзначити, що існує дві основні схеми роботи через супутник - симетрична й асиметрична. У першому випадку клієнт здійснює і передачу запиту на супутник, і прийом даних із супутника. Нескладно догадатися, що таке рішення є надзвичайно дорогим, як по частині клієнтського устаткування, так і по вартості обслуговування, і застосовується в основному в тих випадках, коли його використання є або єдино можливим, або більш дешевим, чим використання провідних чи радіоканалів (наприклад, у важкодоступних чи вилучених районах з нерозвиненою інфраструктурою зв'язку).
    В другому випадку із супутника здійснюється лише прийом інформації, у той час як передача запитів здійснюється по повільних наземних каналах зв'язку, наприклад, через існуючого провайдера Інтернет. Очевидно, що вартість такого рішення низка - не потрібно дорогого супутникового устаткування передачі даних, для прийому можна використовувати стандартну "тарілку" разом з DVB картою, для передачі вихідних запитів - звичайний модем. DVB карта (скорочення від Digital Video Broadcast - передача цифрового відео) являє собою ISA чи PCI карту, що робить обробку цифрового супутникового сигналу, що надходить із прийомної антени.
    Підраховано, що під час роботи в Інтернету обсяг вихідного трафіка користувача приблизно в десять разів менше, ніж обсяг вхідного. Справді, ви в основному зкачуєте інформацію, а не закачуєте її в Інтернет. ............