Актуальність теми дослідження: сучасного рівня розвитку освіти науки і культури ми досягли завдяки зусиллям наших предків. Значний внесок в їх розвиток зробив барон Федір Штейнгель.

Без сумніву основною рушійною силою цього революційного здвигу української культури був барон, що в умовах чужоземного панування відчував нестачу реформаційних ідей у житті тогочасного суспільства. саме завдяки йому було відкрито школу, в якій зосереджувалась освітня і виховна діяльність, оскільки розумів він потребу в освічених людях, на все населення.

Він відкрив лікарню, яка була доступна всім, навіть простим селянам. Всі ліки були безкоштовні. А що ми бачимо зараз? Безкоштовно до тебе ніхто не підійде і не запитає що трапилося. Оскільки у наш час існує багато людей, які потребують допомоги і можливості лікуватися безкоштовно, то дослідження участі барона у соціальній діяльності має особливе значення для вирішення проблем внутрішньо-соціального і культурного життя населення, які стоять перед нашою державою.

Стан дослідженості і джерельна база проблеми: вивчення історії рідного краю є досить цікавим. Багато дослідників нашого краю займалися вивченням життєвого шляху Федора Штейнгеля. Зокрема це були такі люди, як: Ніна Миронець, Г. Бухало та інші.

Багато статей написано і видано Рівненськими газетами, такими як: «Слово правди», «Червоний прапор», «Волинь», «Вільне слово» та інші.

Свої здогадки про Городок і про самого барона написав і видав в 2002 році житель села Городок М. Столярень.

Немалий внесок у розкриття цієї теми вніс і С. Шевчук. Діяльність Штейнгеля розцінювали по-різному. Однак оцінки цих дослідників наводять нас на певні висновки і рефлексії.

Мета і завдання дослідження: основною метою дослідження є аналіз освітньої і культурної діяльності Штейнгеля у контексті з різними іншими його видами діяльності.

Для досягнення мети потрібно вирішити такі проблеми:

1. Городок до Штейнгеля і його розвиток під час перебування у володінні барона.

2. Процес утворення ним школи, лікарні і музею.

3. Політична діяльність барона та його внесок у самостійність України.

4. Виявити значення діяльності для сьогодення.

Структура роботи зумовлена логікою дослідження, що випливає з її мети. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і літератури, додатків. Бібліографія включає 9 позицій.

Мабуть тут є необхідність хоча б коротко зупинитись на історії села Городок, адже це село назавжди тісно увійшло в біографію Федора Штейнгеля, і навпаки – в історію старовинного села навічно вписав своє ім’я барон.

Найстаріша відома згадка про Городок відноситься до 1443 року, коли великий князь Свидригайло в одному з документів підтверджує стан власності місцевої церкви. Після смерті цього князя Городок перейшов до княгині Свидригайлової.

В 1463 році село було об’єктом поділу між князем Василем, Семеном і Солтаном Збаризькими. Останньому княгиня Анастасія Збаризька записує в 1489 році Городок з селами Заборов і Коськов. Пізніше Городок переходить до княгині Анастасії Гольшанської-Дубецької, дружини князя Костянтина Острозького, котрий ці села записує Києво-Печерській Лаврі. ............