Данило Нечай - сподвижник Богдана Хмельницького Перші чутки про Нечая Вперше ми зустрічаємо Данило Нечая "Полковник воєводства Брацлавського війська й. кор. мил. Запорозького" (який за деякими даними родом з околиць Бару, але точно не відомо де і коли він народився, та виріс) приблизно з 40-х років VII сторіччя. Сформувавши брацлавський полк він бере активну участь у діях війск Богдана Хмельницького. Пізніше його протиставляють Богдану Хмельницькому, навідь вважають його гетьманом на лівобережжі після Богдана Хмельницького. Іноді навідь доходило до невеличких сварок між Нечаєм та Богданом Хмельницьким, також Данило Нечай був у родстві з Богданом Хмельницьким. Нечай як і Богун підчеркував вірність перемірю: "Ми жадної! причини не даємо, навпаки - хочемо в добрій згоді жити між собою до служного, визначеного часу. - а інакше не дивуїте, вельможність ваша, коли знову пустимо орду аж до самого Камінця, ба і в Камінці вельможність ваша не втримється". По одній з версій причиною смерті Данила Нечая є зрадження його жінкою Богдана Хмельницького, якій він приходився кумом. Склад Брацлавського полку Браславський полк на чолі якого був Данило Нечай був одним з найкрупніших полків на тогочасній Україні, а саме на Поділлі. Полк був поділений на 22 соті (більше ніж у будь якому іншому полці), Всі називаються по місцям своїм, а в багатьох крім того розписані по місточкам і селам. Перша сотня (очевидно Браславська) як то звичайно, не названа по імені і не має ніякого поділу. По ній сотня Райгородська - крім самого Райгорода, мав такі міста: Городниця, Бортники, Вишковець, Солинці, Мачоха, Ястребинці. Сотня Тульчинська - Білоусівка, Журавлівка, Крищинці, Кобелівка. В сотні Краснянській - Іванівці, Черемушни, Рогізне, Соколівка, Звонихи, Тиврів, Клещів, Соколинці, Юрківці, Сілниця, Труківці, Білоусівка, Михайлівка, Ворошилівка: в декотрих з сих сіл иоказано тільки 3-4 козаки. Инші сотні такі: Клебанська, Браі-лівська, Вільшанська, Вербська, Горяшківська, Тимонівська, Олекеандрівська, Яланецька, Ямпільська, Шаргородська, Мурахівська, Станіславівська, Мятківська, Лучинецька, Багланівська, Чечельницька, Комаргородська, Черновицька. Всього козаків вписано 2662. Дві сотні мають 99, одна 100 коааків, девять 40-85, п'ять 108-196, тільки чотири понад 200 (208-256). Виступи Нечая Найбільш яскраво Данило Нечай почина виділятися на початку війни зпольшею у 1649 році. Ще з весни цього року ві займае позиції під Баром та Браславом на Поділлі. Також він відіграєсвою роль якпогранічне війко, і у відношеннях із Молдавією в тому числі. Він посилає з Шаргорода до Бару листа до Лянцкорунського й Потоцкого і в нім, полишаючи польському війську "на здорове стояти під Баром", остерігав їх тільки, аби "в мій бік Бару найменьші чати не виїздили, і люде народу руського прикростей не поносили", - се прийнято було в польських кругах з незвичайним вдоволенням, трохи не з тріумфом, як певного рода капітуляцію козацьку перед польським натиском. По переяславській умові, мовляв, козаки вимовили собі, щоб польське військо не поступало далі за Камінець, а теперь от саме устами Нечая признали йому територію по Бар. " Видко, що нашою відвагою працею й голодом, которий терпимо, не мало ми справили, здобувши для війська становища по Бар, чого пп. комісари не могли виторгувати; раді б ми ще виторгувати й причиняти становищ для хоругов що надходять", - писав розохочений Осторог, пересилаючи канцлерові Нечаєвого листа. По словам Віміни, розрухи у воєводстві Браславським, знайшли свого дальшого промотора в Нечаю, полковнику браславськім. ............