План
Вступ
Розділ 1. Загальна характеристика договорів на розпорядження майновими правами інтелектуальної власності
1.1 Поняття та сутність договорів на розпорядження майновими правами інтелектуальної власності
1.2 Класифікація договорів на розпорядження майновими правами інтелектуальної власності
Розділ 2. Правове регулювання договорів на розпорядження майновими правами інтелектуальної власності
2.1 Поняття та елементи ліцензійного договору
2.2 Укладення та припинення ліцензійного договору
2.3 Договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності
2.4 Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності
2.5 Інші договори щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності
Розділ 3. Відповідальність за порушення майнових прав інтелектуальної власності в Україні
3.1 Сутність та види відповідальності за порушення майнових прав інтелектуальної власності в Україні
3.2 Судовий захист майнових прав інтелектуальної власності в Україні
Висновки
Високристані джерела
Судові рішення
Вступ
Відносини, які виникають у сфері розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, відіграють важливу роль у процесі становлення та розвитку ринкової економіки в Україні. Однак у результаті неузгодженості між нормами основних авторсько-правових нормативних актів на практиці нерідко виникають проблеми при укладенні авторських договорів та при захисті авторських прав. Для того щоб норми чинних законодавчих актів діяли як злагоджений механізм, вони повинні відповідати основним засадам права інтелектуальної власності. Одним із основних принципів права інтелектуальної власності є визнання виключного характеру всіх авторських прав — як особистих, так і майнових.
З посиленням ролі результатів інтелектуальної, творчої діяльності в економічному та культурному розвитку України особливої актуальності набувають питання правового регулювання відносин у сфері інтелектуальної власності. Угодою про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами від 14.06.1994 р.[1], ратифікованої 10.11.1994 року (набула чинності 01.03.1998р.) передбачається подальше удосконалення захисту прав на інтелектуальну власність для того, щоб до кінця п'ятого року після набуття чинності Угодою забезпечити рівень захисту, аналогічний до існуючого в Співтоваристві, включаючи ефективні засоби забезпечення дотримання таких прав (ст. 50).. У свою чергу, Закон України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу»[2] від 18.03.2004 р. як один із пріоритетних напрямів установлює адаптацію законодавства України в сфері інтелектуальної власності до стандартів Європейського Союзу
Необхідність теоретико-правового аналізу правового регулювання передання (відчуження) виключних майнових прав на об'єкти права інтелектуальної власності (далі - ОПІВ) зумовлена рядом завдань, серед яких необхідність удосконалення правової системи охорони прав на ОПІВ та адаптації національного законодавства у сфері охорони прав на ОПІВ до стандартів Європейського Союзу. ............