Організація роботи Ради національної безпеки і оборони України

ПЛАН

ВСТУП

1. Завдання та функції Ради національної безпеки і оборони України

2. Організаційна структура Ради національної безпеки і оборони України

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

В сучасних умовах всесвітньої глобалізації та розширення впливу мілітаристських блоків все більше зростає захисна функція держави. Йдеться перш за все про таке поняття як національна безпека.

Національна безпека - захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам.

В усі часи держави прагнули захистити себе він впливу, відкритого чи заангажованого, інших країн, при чому застосовували усю потужність апарату держави починаючи від армії і закінчуючи таємною поліцією чи контррозвідкою. Завжди для держави як соціального утворення найвищою цінністю було життя своїх громадян, але держава як власне сукупність певних інститутів перш за все прагнула захистити себе від загарбання влади іншою країною чи певним колом осіб. Виходячи з цього убезпечувати було необхідно не лише засобами мілітаристського походження (армія, зброя ін..) а й певними економічними механізмами. Тобто створювати безпечні економічні умови існування держави.

Сучасна національна безпека України забезпечується шляхом проведення виваженої державної політики відповідно до прийнятих в установленому порядку доктрин, концепцій, стратегій і програм у політичній, економічній, соціальній, воєнній, екологічній, науково-технологічній, інформаційній та інших сферах.

Відповідно до Закону України «Про основи національної безпеки України» одним із суб’єктів забезпечення національної безпеки є Рада національної безпеки і оборони України.

1. Завдання та функції Ради національної безпеки і оборони України

Раду національної безпеки України створено Указом Президента України в липні 1992 року як консультативно-дорадчий орган у системі органів державної виконавчої влади при Президентові України. В такій якості вона проіснувала до 1994 року, коли знову ж таки Указом Президента України за нею було закріплено функції організаційно-координаційної діяльності. Надання координаційних повноважень паралельно із здійсненням заходів по адекватному інформаційному забезпеченню дали можливість раді та її апарату діяти значно результативніше, торкатися складних і масштабних питань державного життя. Разом з тим відчувалися і відповідні обмеження, оскільки статус ради визначався на рівні президентських указів, тоді як фактично її діяльність впливала на дії Президента України, на діяльність уряду, силових структур тощо і об’єктивно потребувала закріплення на конституційному і законодавчому рівнях. Першою спробою адекватно визначити статус Ради національної безпеки та місце, яке вона посідає в системі державних органів України, було підписання в 1995 році Конституційного договору між Верховною Радою і Президентом України, в якому на Президента покладалися функції гаранта національної безпеки України і голови Ради національної безпеки України. ............