Зміст

Вступ. 3

Розділ 1. Теоретична частина. 5

Глава 1. Дозування як основна технологічна операція в процесі виготовлення екстемпоральних лікарських форм.. 5

Глава 2. Дозування за масою.. 5

2.1 Види ваг. 5

2.2 Ваги ручні 6

2.3 Тарні технічні ваги. 9

2.4 Ваги аптекарські з арретиром.. 10

2.5 Ваги технічні квадрантні 11

2.6 Терези настільні чашкові 13

2.7 Ваги настільні циферблатні 14

2.8 Ваги електронні 14

2.9 Метрологічні властивості ваг. 16

2.10 Гирі і важки. 25

Глава 3. Дозування за об’ємом.. 27

3.1 Вимірювальні прилади. 27

3.2 Аптечна бюретка. 28

3.3 Бюреточна установка. 29

3.4 Аптечна піпетка. 31

Глава 4. Дозування краплями. 32

4.1 Стандартний розмір краплі 32

4.2 Калібрування нестандартного краплеміра. 35

4.3 Дозатор піпеточний. 37

Глава 5. Правила дозування твердих, рідких та густих лікарських та допоміжних речовин в умовах аптеки. 39

5.1. Правила зважування на технічних і ручних рівноплечих вагах. 39

5.2. Правила дозування за обсягом.. 41

Розділ 2. Практична частина. 43

Рецепт 4. 52

Рецепт 5. 54

Рецепт 6. 58

Рецепт 7. 61

Рецепт №8. 64

Рецепт 9. 66

Рецепт 10. 70

Висновки та рекомендації 74

Список використаної літератури. 78

Вступ

"В руках невігласа, - говорить давня індуська мудрість, - ліки - отрута і по своїй дії можуть бути порівняні з ножем, вогнем чи світлом, у руках же людей знаючих вони уподібнюються напою безсмертя".

Багатовікова лікарська практика незаперечно довела, що неправильне і безвідповідальне використання ліків замість користі приносить тільки шкоду. До складу багатьох ліків входять так називані сильнодіючі (група Б) і навіть отруйні (група А) речовини, які в залежності від різних умов можуть робити на хворий організм доброчинний чи шкідливий вплив. Тому, звертаючись до допомоги лікарських препаратів, потрібно строго дотримувати визначених правил їхнього використання.

Звичайно, призначаючи лікування, лікар усно чи письмово (в рецепті) вказує необхідну кількість ліків і кратність їх застосування.

Визначену кількість лікарського препарату називають лікувальною дозою. Дози бувають разові, чи однократні, добові і курсові, тобто на увесь час (курс) лікування. Добові і курсові дози складаються з кількості лікарських речовин, припустимого до застосування протягом доби чи всього курсу лікування хворого.

Дози ліків, сприятливі поліпшенню стану хворого, називають лікувальними чи терапевтичними; ті що оказують шкідливу, отруйну дію на організм - отруйними, чи токсичними, а ті, що викликають загибель - смертельними, чи летальними.

Призначити правильне лікування досить складно. Лікар визначаючи дозу лікарської речовини, орієнтується в основному на вік пацієнта, його стан, стать, масу, і інші фактори. Відомо, що діти, старі і давно хворіючі більш чуттєві до дії лікарських речовин. Тому їм потрібно призначати зменшені дози.

Кількість лікарської речовини у значній мірі залежить від способу введення його в організм. Якщо дозу для прийому усередину прийняти за одиницю, то при введенні ліків у пряму кишку кількість його збільшують у 1,5 - 2 рази, при введенні під шкіру й у м'язи зменшують до 1/2 - 1/3 і при введенні у вену і трахею - до 1/4 дози, призначеної усередину.

Не можна забувати і про так називану індивідуальну чутливість. ............