Зміст

Вступ

1. Інституціонально-правове забезпечення трансформаційної економіки України

2. Соціально-економічне становище України за 2000 рік

3. Соціально-економічне становище України за 2001 рік

4. Соціально-економічне становище України за 2002 рік

5. Соціально-економічне становище України за 2003 рік

6. Соціально-економічне становище України за 2004 рік

7. Соціально-економічне становище України за 2005 рік

8. Соціально-економічне становище України за 2006 рік

9. Соціально-економічне становище України за січень - серпень 2007 року

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Кінець ХХ - початок ХХІ століття став переломним періодом в історії людства, бо привніс нову філософію подальшого існування і розвитку людської цивілізації, що передбачає можливість вирішення загальних проблем виживання людства на засадах духовності та гуманізації економіки і політики. Проте малоймовірно очікувати тільки мирного розв'язання всіх проблем, що виникатимуть на міжнародній арені, протягом життя декількох наступних поколінь з огляду на інерційність зміни існуючих тенденцій міждержавних відносин.

Реальне життя в умовах нестабільного міжнародного середовища вимагає від України реалізації свого права на захист власних інтересів, на створення власної системи національної безпеки і оборони, яка гарантуватиме збереження обраного Україною політичного курсу і не створюватиме жодних загроз для сусідніх країн та світової спільноти. При цьому Україна не має намірів розглядати національну безпеку у відриві від міжнародної безпеки, прагнути досягнення власних інтересів на шкоду інтересам будь-якої країни світу.

Забезпечення національної безпеки України щільно пов'язане із вирішенням проблем підтримання миру і безпеки в Європі, де домінуючу роль відіграє НАТО як єдина організація в Європі, яка здатна сьогодні протистояти викликам безпеці [3. 56].

 Починаючи з 1991 року, Україна приєдналася до Ради Північноатлантичного співробітництва і дотепер залишається послідовним і конструктивним її учасником. Зі свого боку, НАТО підтримало суверенітет і незалежність України, підписавши в липні 1997 р. у Мадриді Хартію про особливе партнерство між НАТО і Україною. Прагнення України до стабільного загальноєвропейського миру втілюються у конкретних діях Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, усіх органів державної влади, провідних партій і громадських організацій, які спрямовані на проведення в нашій державі комплексних реформ, встановлення взаємовигідного і всебічного співробітництва з багатьма країнами світу, що мають миролюбний характер і забезпечують надійні гарантії безпеки. На цей час Україна є членом Ради Європи, має угоди у різних сферах більш ніж зі 100 країнами світу, бере участь у багатьох міжнародних програмах, зокрема в програмі "Партнерство заради миру" (ПЗМ), має наміри стосовно поступового вступу до систем регіональної та глобальної безпеки [1.144].

 Співробітництво між НАТО і Україною в рамках ПЗМ здійснюється з досить широкого спектру питань: оборонної реформи, військового співробітництва, цивільного контролю, надзвичайних ситуацій тощо. Для координації співпраці створено Комісію Україна - НАТО, а також Спільну робочу групу НАТО - Україна з оборонної реформи. ............