ПРИВАТНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ІНСТИТУТ ДІЛОВОГО АДМІНІСТРУВАННЯ»
Кафедра фінансів та кредиту
Контрольна робота
з дисципліни «Фінанси в системі планування»
Варіант №20
Виконала:
Студентка ЗФ – 06/1
Тібеж Юлія Олексіївна
Перевірила:
Викладач
Голікова К.П.
Оцінка:
Підпис викладача:
м. Кривий Ріг
2010 рік
Зміст
1 Калькулювання собівартості продукції
2 Управління залученням власного капіталу
Задача №1
Задача №2
Список використаної літератури
1 Калькулювання собівартості продукції
Згідно з П(С)БО 16, підприємство самостійно встановлює перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості.
Методичні рекомендації пропонують такі статті калькуляції витрат на виробництво:
— сировина та матеріали;
— купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, послуги сторонніх підприємств;
— паливо й енергія на технологічні цілі;
— зворотні відходи (вираховуються);
— основна заробітна плата;
— додаткова заробітна плата;
— відрахування на соціальне страхування;
— витрати на утримання та експлуатацію устаткування (включаючи витрати на ремонт);
— загальновиробничі витрати;
— втрати від браку;
— інші виробничі витрати;
— попутна продукція (вираховується).
До наведеної номенклатури статей підприємства можуть додавати специфічні статті або якісь статті не використовувати.
Усі наведені вище витрати розподіляються на відповідні об'єкти витрат згідно з діючими нормами витрачання матеріалів, затрат праці тощо.
До загальновиробничих витрат включаються (крім розглянутих у попередньому параграфі) ті податки та збори, які можна включити у виробничі витрати, а не в адміністративні. Зокрема:
— податок з власників транспортних засобів, які мають виробниче призначення;
— плата за землю, якщо виробничий підрозділ має права на земельну ділянку, засвідчені актом;
— комунальний податок, нарахований виходячи із середньоспискової чисельності працівників виробничого підрозділу тощо.
Існує декілька методів калькуляції продукції.
За вибором об'єкта калькулювання:
- позамовний;
- попередільний;
- нормативний.
При позамовному методі об'єктом калькулювання є окреме індивідуальне замовлення, окремий контракт або партія продукції; цей метод застосовується в індивідуальному та дрібносерійному виробництвах.
Попередільний метод (від слова "переділ") — це сукупність технологічних операцій, внаслідок яких одержують продукт праці. Застосовують на виробництвах з однорідною, масовою продукцією.
При застосуванні цього методу облік витрат ведеться у розрізі видів або груп продукції за переділами.
Попередільний метод має два варіанти: одно- та багатопередільний.
1) однопередільний метод - при застосуванні цього методу технологічний процес не поділяється, а від першої операції до останньої становить єдине ціле, наприклад, хлібопечення тощо.
2) багатопередільний метод - застосовують, коли технологічний процес поділяють на декілька технологічних фаз (стадій, переділів) й наприкінці кожного переділу одержують напівфабрикат, який визначають за кількістю і вартістю, тобто калькулюють виробничу собівартість напівфабрикатів. ............
