МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ГАЛУЗІНСЬКА ЛЮБОВ ВАЛЕРІЇВНА
УДК 615.322:577.127.4:615.212:615.276
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ ПРОТИЗАПАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ПОЛІФЕНОЛЬНОГО ЕКСТРАКТУ З НАДЗЕМНОЇ ЧАСТИНИ ЛЯДВЕНЦЮ РОГАТОГО
14.03.05. – фармакологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата фармацевтичних наук
Харків – 2008
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі біологічної хімії Національного фармацевтичного університету, Міністерство охорони здоров’я України, м. Харків
Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор
ВОРОНІНА ЛАРИСА МИКОЛАЇВНА
Національний фармацевтичний університет,
МОЗ України, м. Харків,
завідувачка кафедри біологічної хімії
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор
РИЖЕНКО ІРИНА МИХАЙЛІВНА
Національний фармацевтичний університет,
МОЗ України, м. Харків,
професор кафедри фармакології
доктор медичних наук, професор
ЗВЯГІНЦЕВА ТЕТЯНА ВОЛОДИМИРІВНА
Харківський державний медичний університет,
МОЗ України,
завідувачка кафедри фармакології
з медичною рецептурою
Захист дисертації відбудеться 15.02. 2008 року
о _13_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.605.01 при
Національному фармацевтичному університеті за адресою: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного фармацевтичного університету (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 4).
Автореферат розісланий 12.01.2008 року
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
доктор біологічних наук, професор Л.М. Малоштан
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) вже більше 100 років активно використовуються в клінічній практиці та посідають провідне місце в фармакотерапії багатьох захворювань запального ґенезу (Дзяк Г.В., 1999; Белоусов Ю.Б., 2000; Насонов Е. Л., 2002; Барсукова Е.Л., 2004; Свинцицкий А. С., 2004). Враховуючи широке споживання НПЗП, важливим є питання про ефективність та безпеку їх використання, тому що вони займають одне з перших місць за кількістю та важкістю побічних ефектів (Насонов Е.Л., 1998; Ушкалова Е.А., 2005; Штриголь С.Ю., 2005).
На першому місці серед ускладнень при застосуванні НПЗП стоїть ураження шлунково-кишкового тракту (ШКТ) (Григорьев П.Я., 1997; Dequeker J.,1998). Більшість з препаратів здатна викликати побічні ефекти з боку ЦНС, які за частотою займають друге місце після гастропатій (De Broe M.E., 1999; Hawkey C.J., 2003). Різноманітні прояви з боку шкіри і слизових оболонок складають 8-10% усіх побічних реакцій і відзначаються при використанні піразолонів і піразолідонів (Гребенева Л.С., 1997; Насонов Е.Л., 2000). НПЗП властива також гепатотоксична дія (Меньшикова Е.Б., 1997; Nyompa A.M., 1996), здатність викликати важкий бронхоспазм (Дзяк Г.В., 2000), гемолітичну анемію, тромбоцитопенію (Насонов Е. Л., 2002). Не менш серйозною проблемою, масштаби якої стали очевидними тільки останнім часом, є НПЗП-індукована нефротоксичність (Hao C.M, 1999; Fored C.M., 2001; Wali R. K., 2002).
Таким чином, пошук ефективних НПЗП, у яких би була відсутня побічна дія при збереженні потужного протизапального ефекту, залишається актуальною проблемою сучасної фармакології. ............
