Еволюція неокласичних ідей. Неолібералізм
1. Еволюція неокласичної теорії на початку XX ст. Теорії монополії та конкуренції
Ідеї державного регулювання економіки Дж.М. Кейнса були превалюючими в західній економічній науці до кінця 70-х рр. Але поява цілої низки економічних проблем, зокрема, зростання темпів інфляції та безробіття, наростання дефіциту державного бюджету, збільшення армії державних чиновників, зростання бюрократичних тенденцій у державному управлінні знову зробили популярними ідеї класичної школи.
Неокласична теорія пройшла декілька етапів свого розвитку і була представлена такими школами, як:
– теорії монополії та конкуренції;
– неолібералізм та теорія «соціального ринкового господарства»;
– неокласичний синтез і неокласичні теорії економічного росту; монетаризм;
– теорія раціональних очікувань та економіка пропозиції.
Теорії монополії та конкуренції були розроблені в роботах Е. Чемберліна та Дж. Робінсон. Вони показали, що в 40-х-50-х роках XX століття ринків досконалої конкуренції вже майже не існує. Найбільш розповсюдженими типами ринкових структур виступають:
– ринок монополістичної конкуренції;
– олігопольний ринок;
– ринок чистої монополії.
Аналізуючи ринок монополістичної конкуренції, Е. Чемберлін (1899-1967 рр.) у своїй роботі «Теорія монополістичної конкуренції» (1933 р.) розкрив його основні риси:
– це ринок, де діє 10–15 великих фірм;
– вхід і вихід на такий ринок досить вільний;
– кожна фірма на цьому ринку виробляє особливий, фірмовий диференційований продукт;
– попит на продукцію носить нееластичний характер, оскільки покупці «віддані» своїй фірмі.
Е. Чемберлін аналізує також олігопольний ринок і показує, що на цьому ринку діють 3–4 дуже великих фірми, які взаємно залежать одна від одної, особливо в процесах ціноутворення.
Дж. Робінсон (1903–1983 рр.) займалась вивченням ринку чистої монополії. В своїй роботі «Економічна теорія недосконалої конкуренції» (1933 р.) вона показує, що існують два типи монополії: природна та технологічна. Природна монополія пов'язана з економічною необхідністю дії саме великих підприємств у певній галузі (метрополітен, гідроелектростанція, залізниця, пошта). Технологічна монополія пов'язана з придбанням патентів та ліцензій, які дають виключне право одній великій фірмі виробляти певний товар чи послугу.
Дж. Робінсон підкреслює такі негативні наслідки монополізації економіки, як необґрунтоване завищення цін, зниження обсягів виробництва, недовикористання виробничих потужностей, заниження заробітної плати робітникам, відсутність конкуренції. Дж. Робінсон також проводить глибокий аналіз олігополії, яку пов'язує з розвитком великого машинного виробництва.
У своїх роботах Е. Чемберлін і Дж. Робінсон показали, що досконала конкуренція та чистий ринок – це лише ідеальна модель. Чиста монополія також зустрічається дуже рідко. Е. Чемберлін першим увів поняття «монополістична конкуренція» і показав, що в реальному житті конкуренція та монополія співіснують. Головне для монополістичної конкуренції – це диференціація продукту, нецінова конкуренція.
Дж. Робінсон показала, що при олігополії існує «лідерство в цінах», цінова дискримінація, зростає значення реклами.
2. Виникнення і загальна характеристика неолібералізму. ............