Болгарія (болг. България), Республіка Болгарія – держава у Південно-Східній Європі, розташована в східній частині Балканського півострова. Межує на півночі з Румунією – вздовж Дунаю, на півдні – з Грецією і Туреччиною, на заході – з Сербією і Македонією. На сході омивається Чорним морем (протяжність берегової лінії – 378 км). Площа 110,9 тис. км2, населення – 8,257 млн. (2001), столиця – Софія, офіційна мова – болгарська, грошова одиниця – лев. Болгарія – член ООН, ЄС, НАТО.

Болгарія – індустріально-аграрна країна. Основні галузі економіки: машинобудівна та металообробна, харчова, хімічна, текстильна, конструкційних матеріалів. Основний транспорт – залізничний, автомобільний, морський, повітряний. Гол. морські порти: Варна, Бургас. У Болгарії 10 аеропортів, з них три міжнародних – в Софії, Варні і Бургасі.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2009]: ВВП – $ 11,3 млрд Темп зростання ВВП – 3,5%. ВВП на душу населення – $1372. Прямі закордонні інвестиції – $ 14 млн Імпорт (т.ч. станки, обладнання для ГЕС і АЕС, автомобілі, вугілля, нафта і електроенергія) – $ 5,8 млрд (т.ч. Росія – 20,1%; Німеччина – 14,0%; Італія – 7,7%; Греція – 5,8%; США – 4,0%). Експорт (т.ч. електромотори, електрокари, судна, синтетичні волокна, трояндова олія і лікарські трави) – $ 5,6 млрд (т.ч. Італія – 12,8%; Німеччина – 10,5%; Греція – 8,8%; Туреччина – 7,9%; Росія – 5,5%).

У 1991 році в Болгарії було 60 державних банків, до 1995 року їх число скоротилося до 11.

Одночасно з скороченням держбанків з'являлися нові приватні банки. До 1996 року їх кількість збільшилася до 35.

У такому складі банківська система країни увійшла до смуги важкої кризи. Проблеми в банківському секторі виникли із-за недіючих позик, що накопичилися з 1991 року. Загальна сума боргів болгарським комерційним банкам досягла 372 млрд левів, з яких 174 млрд доводиться на держсектор, інші – на приватні компанії.

Центробанк Болгарії, залишаючись акціонером держбанків, щоб не завдати збитку репутації країни, прийняв заходи по запобіганню їх банкрутству.

За міжнародними стандартами, всі держбанки Болгарії мали негативну величину чистих активів. Згідно докладу МВФ, поширеному в 1996 році, на рекапіталізацію державних і приватних банків довелося б направити близько 30% всіх державних витрат. На кінець 1995 року збитки болгарських банків склали 230 млн. доларів. Величезні бюджетні витрати на санацію банківської системи впливали негативно на процес перетворень в країні.

У 1996 році МВФ і Болгарія підписали програму реорганізації банківського сектора країни. В рамках цієї програми 16 травня 1996 року був прийнятий Закон «Про банкрутство банків», яким ЦБ Болгарії було надане право відкривати через суди процедуру банкрутства банків. Ще в кінці 1995 року тільки поява слуху про майбутнє закриття банків і намір уряду обговорити даний законопроект викликали серйозні проблеми з ліквідністю у деяких болгарських банків з-за крупних вилучень депозитів. Ухвалення ж закону викликало хвилю панічних вилучень внесків. ............