Хорол

Хорол – місто, районний центр, розташований на правому березі

р. Хорол. Перша згадка про Хорол є у Духовній Володимира Мономаха(1803), у якій записано, що в тому році гнали половців за Хорол. Археологічні дослідження давнього Хорольського городища вченими інституту археології НАН України та Полтавського центру охорони і дослідження пам’яток археології дають можливість за виявленими і продатованими рештками вважати час заснування поселення на території сучасного міста Хорола значно раніше, ще у VIII-IX ст..

Назва міста походить під назви однойменної річки, що у буквальному розумінні на різних мовах перекладається як “швидкий”, “намет”,”табір”, “житло” та інші.

Давній Хорол містився на високому правому березі та сусідніх горбах і мав оборонне значення. Місто було свідком кривавих сутичок слов’ян з кочовиками: 1107, 1111, 1185, 1215.

У 1781 році Хорол з прилеглими поселеннями підпав під владу Великого Князівства Литовського: після Люблінської унії 1569 року – до Речі Посполитої. Із 1648 року Хорол сотенне містечко Миргородського полку, яке налічувало 1279 господарств. Хорольським сотником був у цей час був Джуна Фесько, а у сотні було 165 козаків. У цей час Хорольська сотня мала свій прапор-значок.

У 1781 році Хорол став повітовим містом і входив спочатку до Київського, а з 1795 року до Катеринославського намісництва.

На 1787 рік в Хоролі 2436 жителів чоловічої статі, у тому числі священнослужителів і церковнослужителів – 27, купців – 23, городян – 153, різночинців – 91, козаків – 730, селян казенного відомства – 147, поміщицьких – 1014, різночинських і козацьких підсусідків – 251.

У місті було 6 православних церков, у тому числі одна – цвинтарна, 2 домові церкви, а також синагога та молитовні будинки інших віросповідань. У різні часи діяли 2 каплички.

Щороку відбувалося 4 ярмарки(Миколаївський – за 2 тижні до 3 травня, Петропавлівський – 29 червня, Успенський – 15 серпня, Введенський – 21 листопада).

Із 1796 року Хорол був у складі Малоросії, з 1802 року – Полтавській губернії. У першій половині 17 ст. місту надано герб. На щиті у червоному полі схрещені вістрями до низу золоті шабля і стріла. Затверджений 4 червня 1782 року. Існував до 1917 року. У 1802 році Хорол займав площу 442 десятини, 3583 жителі. У місті діяло 9 кустарних виробництв, 2 цегельні, 3 солодовні, 4 пивоварні, 2 винокурні, 3 водяних млини, 24 вітряки. Щотижня відбувалось 2 базари.

1779-1790рр. споруджено Миколаївську церкву, 1808 рік – Свято-Успенську, 1821 рік – Воскресенську церкву.

1813 році засноване приватне училище, через 2 роки – двокласне чоловіче училище, 1835 року – парафіяльне. У цих закладах навчалося 310 дітей. Діяло 3 лікарні. Жителі Хорола передплачували 43 газети і журнали.

1859 року Хорол повітове місто, 605 будинків, 3726 жителів, поштова станція, а вже у 1897 році в місті – 7218 мешканців.

1905 року – 7957 жителів. Протягом цього року в Хоролі відбувалися мітинги, демонстрації. Хорольські робітники брали участь у Жовтневому Загальному політичному страйку.

У 1910 році у Хоролі налічувалося 1421 господарство, 7931 житель, було 3 парових млини, 1 парова олійниця, пивоварний завод, цегельний завод, 2 друкарні. У березні 1917 року в Хоролі встановили свою владу представники Тимчасового уряду, Української Центральної Ради, а у квітні виникла робітнича рада. ............