КУРСОВА РОБОТА

Художнє оформлення виробів за допомогою аплікації

1. Загальні відомості про аплікацію

Аплікація - вид художнього оформлення виробів, коли на основний матеріал відповідно до узору нашиваються /або наклеюються/ клаптики іншого кольору або волокнистого вмісту. Походить ця назва від латинського слова applicatio - прикладання, приєднання. Виникнення аплікації пов'язане з давньою культурою народів-кочівників. Безцінні твори скіфського мистецтва знайдені у численних похованнях на території України. Зокрема, збереглися фрагменти шкіряного костюма, повсті, вовняних тканин, художньо оформлених вишивкою, аплікацією тощо.

Яскравими узорами здавна оздоблювалося багато предметів побуту і господарства: шатра, господарський інвентар, одяг, взуття і предмети домашнього вжитку, виготовлялися вироби декоративно-прикладного мистецтва.

Основним матеріалом для аплікації з давнину були шкіра тварин і вовна, а пізніше вовняні та шовкові тканини, шкіра, хутро, сап"ян, повсть,оксамит, шнури, тасьма, бісер, лелітки.

Аплікація - давня, традиційна техніка прикрашування виробів, полягає у накладуванні на поверхню предметів вирізаних клаптиків шкіри /сап"яну/, сукна, металевих платівок, барвистих вовняних шнурків, шкіряних ґудзиків, тороків, китиць. Особливою оригінальністю візерунків відзначаються гуцульські кептарі, оздоблені шкіряними витинанками.

Народні художні тканини, що виготовлялися і виготовляються на Україні, орнаментовані не тільки в процесі ткання, плетіння, а й такими техніками, як вибійка, ручний розпис, мережання, вишивання, аплікація тощо.

Високий художній рівень усіх елементів, компонентів в єдиному, гармонійно узгодженому комплексі досягається якістю матеріалів, численними варіантами технологічного, конструктивного рішення.

Вагомий внесок в практичне впровадження техніки аплікації тканиною вніс Заєць В.Ф.

Василь Федорович прискіпливо дошукується тонів і напівтонів тканини, щоб якнайкраще заграла гама кольорів; за власною, роками перевіреною технологією виготовляє фарби і "варить" у них клаптики матерії, надаючи їм того чи іншого відтінку. Часом сама тканина підказує тему. Так сталося з картиною "Соняшник" -технічно і художньо вивершеним твором у доробку майстра. Був звичайний шматок ворсистого букле, а вийшов соняшник, ніби "замріяний юнак з опущеною головою".

Процес роботи над композицією включав виготовлення на ватмані кольорового ескіза, потім - перенесення його через кальку на картон, і тільки після цього на нього накладаються підфарбовані шматочки тканини потрібної форми. Вони мусять бути вирізані із скурпульозною точністю, інакше порушиться цілісність рисунка, гармонія кольорів.

Художня аплікація в тканині, якою займається В. Ф. Заєць, - надзвичайно рідкісний вид народного мистецтва. Майстер мало з ким ділиться своїм захопленням. Як згадує В. Заєць, все почалося після відвідин знайомого архітектора з Івано-Франківська, який показав свої роботи - мозаїку, виготовлену зі скла. Тоді й прийшла думка: чи не зробити мозаїку в тканині.. Спробував? Несподівано вийшло добре.

До всього в житті цей чоловік дійшов самостійно. Не навчаючись спеціально кравецтву, став першокласним майстром декоративно-прикладного мистецтва, відомим конструктором-модельєром одягу; створив за народними традиціями понад двісті зразків жіночого, чоловічого та дитячого вбрання, стилізованого з урахуванням етнографічних особливостей того чи іншого регіону України. ............