ВСТУП
Виробництво – найважливіша складова економіки будь-якої країни, яка дозволяє забезпечити його економічну й політичну безпеку. Ринкова економіка передбачає, що головною рушійною силою розвитку підприємства є конкуренція. Конкурентоспроможність, у свою чергу, ґрунтується на ефективності діяльності підприємства. Ці два поняття є взаємозалежними.
Кожне підприємство в ході своєї діяльності є учасником конкурентної боротьби за споживача, і одним з важливих елементів для підприємства є визначення механізму забезпечення конкурентоспроможності, розробки стратегії діяльності підприємства. Це і є його основною метою господарювання. Можливість подальшого виживання підприємства в умовах постійної конкурентної боротьби залежить від рівня його конкурентоспроможності. Конкуренція є важливим елементом ринкового механізму, без неї ринкові відносини неможливі.
Дослідження конкуренції передбачає виявлення основних чинників, які визначають конкурентоспроможність підприємства на ринку і ступінь застосування інструментів маркетингових досліджень. З урахуванням результатів дослідження конкурентоспроможності розробляється стратегія, спрямована на конкурентне протистояння одного чи декількох підприємств на ринку.
Розв’язання проблеми підвищення рівня конкурентоспроможності продукції підприємств безперечно вимагає вирішення комплексу техніко-організаційних питань.
Метою даної роботи є:
1) Визначення й аналіз тих факторів, за рахунок яких формується конкурентоспроможність товару.
2) Визначити, що ж це власне таке – конкурентоспроможність товару.
3) Які шляхи підвищення конкурентоспроможності товарів, що випускаються підприємством.
1.ПОНЯТТЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТОВАРУ
Конкурентоспроможність — сукупність якісних і вартісних характеристик товару, що забезпечують задоволення конкретної потреби.
Спочатку конкурентоспроможність товарів оцінювали за допомогою психофізичного закону Вебера — Фехнера, що пояснює психологію споживачів і формалізацію їхнього вибору. Привабливість певного товару залежить від сукупності його властивостей (характеристик, показників), що зумовлюють задоволення певних потреб. Ця сукупність характеристик називається якістю товару. Дослідження в цій галузі, хоча й не були позбавлені теоретичного інтересу, проте мали обмежене значення, оскільки ґрунтувались на абстрактній ідеї про психологію індивідуума. Кількісних методів прогнозування вибору покупцем певного товару за їх допомогою виробле но небуло.
Конкурентоспроможність визначається відношенням корисного ефекту до сумарних витрат, пов'язаних з придбанням і експлуатацією товару:
mах,àД0=Е: ЦС
де Е — економічний ефект;
ЦС — ціна споживання.
Конкурентоспроможність товару — поняття складне й інтегральне, оскільки охоплює не лише економічні та технічні, а й технологічні показники. Її оцінюють залежно від того, є товар кінцевим продуктом, призначеним для задоволення певних потреб (індивідуальних або суспільних), чи засобом виробництва інших товарів. У першому випадку порівняння й оцінювання здійснює споживач, який купує певний товар за певну ціну. У другому випадку завдання можна поділити на дві частини: визначення потреб і вибір альтернативних способів їх задоволення.
Алгоритм визначення наведено на схемі 1.
Конкурентоспроможність завжди визначається в порівнянні з іншими товарами, а також на підставі рівня задоволення потреб потенційних споживачів. ............