Вступ
В будь-якій діяльності присутній контрольно-оцінний компонент. Контроль – це послідовність дій суб'єкта, спрямованих на встановлення зворотного зв'язку з об'єктом для перевірки реалізації цілей діяльності. Оцінювання же полягає у вираженні результатів контролю, встановленню ступеню реалізації цілей діяльності.
Зворотний зв'язок (корекція)
Природа контролю – у варіативності умов діяльності, що впливає на досяжність мети. Функції контрою в управлінні:
* встановлення зворотного зв’язку;
* отримання зворотної інформації;
* встановлення дійсного співвідношення цілей і результатів.
Види контролю:
Ø за масштабом – повний, вибірковий;
Ø за етапом – попередній, підсумковий;
Ø за частотністю – періодичний, систематичний.
1. Поняття та функції контролю в управлінні діяльністю та навчанням
У навчанні контроль служить перевіркою реалізації навчальних цілей – сформованості в учнях запланованих знань і умінь. Однак виконувані їм функції трохи ширше.
Функції контролю в навчанні:
Ø перевірочна – перевірити реалізацію певної цілі навчання – знання чи вміння учня, яке він набував в процесі навчання;
Ø оцінююча – встановити рівень реалізації певної цілі навчання;
Ø діагностична – встановити недоліки і помилки у сформованих вміннях і знаннях;
Ø навчальна – повторити і закріпити пройдений матеріал;
Ø стимулююча – спонукати учнів до подальшої роботи;
Ø коректувальна – вдосконалити деякі знання і вміння учнів, змінити викладацьку роботу для усунення виявлених недоліків і помилок у формуванні певних вмінь і навичок.
2. Етапи і структура контролю в навчанні
Основними етапами контролю в навчанні є:
1. Підготовка контролю.
2. Перевірка
3. Оцінювання.
4. Корекція
Структурними компонентами контрольно-оціночної діяльності (за Л.М. Фрідманом) є:
§ ціль контрою;
§ об’єкт контролю, оцінки і корекції;
§ еталон, з яким порівнюється об’єкт;
§ зміст контролю;
§ результат контролю;
§ критерій оцінки;
§ оцінка у формі розгорнутої характеристики об’єкта з точки зору обраного критерію;
§ відмітка;
§ засоби корекції;
§ результат корекції як новий об’єкт контрольно-оціночної діяльності.
Підготовка до контролю полягає у формулюванні цілі контролю, описі еталону, розробці критеріїв, норм оцінювання, виборі виду, форми і методу контролю, підготовці змісту.
Ціль контролю – найчастіше – перевірка відповідної навчальної цілі (повної чи частковий), відповідає функціям контролю. Проконтрольованими повинні бути всі навчальні цілі.
Еталон контролю – ідеальний результат навчальної діяльності (ціль навчання), зразок, з яким порівнюються реальні (фактичні) результати, що демонструються учнем.
Об'єкти контролю – реальні результати навчальної діяльності.
Зміст контролю – конкретні завдання, питання, що застосовуються в контролі.
Види контролю виділяються на основі місця контролю в процесі навчання:
1) початковий (попередній) – визначення міри готовності до навчання;
2) поточний – спосіб одержання оперативного зворотного зв'язку;
3) періодичний – застосовуваний після закінчення визначеного навчального періоду;
4) заключний (підсумковий) – визначення навченості учня – досягнення навчальних цілей.
Форми контролю – способи організації зовнішніх умов контрольно-оцінної діяльності:
- за кількістю учнів, що одночасно беруть участь в контролі:
1) індивідуальний (окремі учні);
2) груповий (у підгрупах);
3) фронтальний (вся група).
- за суб’єктом контролю:
1) зовнішній (перевіряє викладач);
2) взаємоконтроль (перевіряє учень учня);
3) самоконтроль (перевіряє сам учень).
- за місцем організації навчання:
1) аудиторний контроль;
2) позааудиторний контроль;
- за формами занять:
1) контрольна робота
2) колоквіум;
3) залік;
4) іспит.
Методи контролю – способи організації самого контролю (подачі його змісту, характеру виконання завдань і т. п.):
1) спостереження;
2) усна перевірка (опитування, співбесіда);
3) письмова перевірка (контрольна робота, диктант, твір, реферат);
4) лабораторно-практична робота (звіт, графічна робота, розробка проекту);
5) програмований контроль (тестування).
Власне
контроль являє собою процес порівняння, встановлення однаковості чи розбіжності об’єкту та еталону і частіше називається
перевіркою – процес порівняння, звірення реальних результатів навчання з еталонними.
Оцінювання – установлення ступеня однаковості (розходження) реальних результатів навчання з еталонними. Оцінювання починається ще на етапі підготовки до контролю і полягає у встановленні критеріїв і норм оцінювання.
Критерії оцінювання – параметри еталона – результату навчання (уміння учня): правильність (відсутність помилок), якість, швидкість, своєчасність виконання.
Норми критеріїв оцінювання – значення критеріїв, розподілені за певними рівнями (наприклад: «відмінно» – повністю правильно, якісно, своєчасно, «добре» – повністю правильно, але дещо неякісно і/або несвоєчасно, «задовільно» – 1–2 помилки; «незадовільно» – більше 2 помилок).
Оцінка – вираження результатів оцінювання. ............