Зміст Зміст.................................................................................................................... 1
Вступ................................................................................................................... 2
Розділ 1. Діяльність Ковпака під час революції, та після неї.................... 3
Розділ 2. Створення Ковпаком партизанського об’єднання.................... 4
Розділ 3. Найзначніший рейд Ковпака......................................................... 6
Список використаних джерел........................................................................ 7
Вступ Ковпак Сидір Артемійович (1887—1967), командир партизанського з'єднання у Велику Вітчизняну війну, Герой Радянського Союзу (1942, 1944), генерал-майор (1943). У 1941—45 провів 5 рейдів по тилах німецької армії (понад 10 тис. кілометри). Автор книги “Від Путивля до Карпат”.
Поняття "наші партизани" зовсім не обов'язково має на увазі екскурс у наше історичне минуле. Наші партизани сьогодні ведуть боротьбу в Колумбії, Мексиці і Непалу, в Еквадору, Сьерра-Леоне, Курдистану і на Близькому Схід. А історичні традиції стратегії тактики боротьби, спільність її політичних цілей ріднять їх з бійцями Ковпака, Руднєва, Сабурова, Федорова, учасниками європейського антифашистського Опору, солдатами Кубинської революції, партизанськими загонами громадянської війни в Росії, Сибіру, Примор'ї, на Україні. Ці найважливіші історичні зв'язки не можна віддавати забуттю, і ми вважаємо своїм обов'язком знову і знову нагадувати про їх нашим читачам - потенційним кадрам для підпільної і партизанської боротьби нових часів.
Партизанський рух був і залишається однією з найефективніших і універсальних форм революційної боротьби. Воно дозволяє малими силами успішно боротися проти переважаючого чисельністю й озброєнням супротивника. Партизанські загони є плацдармом, що організує ядром для зміцнення і розвитку революційних сил. У силу цих причин історичний досвід партизанського руху ХХ сторіччя представляється нам винятково важливим, а розглядаючи його, не можна не торкнутися легендарного ім'я Сидора Артемійовича Ковпака, родоначальника практики партизанських рейдів. Цьому видатному українцю, народному партизанському командиру, двічі Герою Радянського Союзу, що отримав в 1943 році звання генерал-майора, належить особлива роль у розвитку теорії і практики партизанського руху новітнього часу.
Розділ 1. Діяльність Ковпака під час революції, та після неї. Сидір Ковпак народився в родині полтавського селянина-бідняка. Подальша його доля своєю насиченістю боротьбою і її несподіваними поворотами цілком характерна для тієї революційної епохи. Ковпак почав воювати ще в першу світову, у війну на крові бідняків - розвідником-пластуном, що заслужив два латунних георгіївських хрести і численні поранення, а вже в 1918 році, після німецької окупації революційної України, самостійно організував і очолив червоний партизанський загін - один з перших на Україні. Він воював проти денікінців разом із загонами батька Пархоменко, брав участь у боях на Східному фронті в складі легендарної 25-ої Чапаєвської дивізії, потім боровся на Півдні проти військ Врангеля, брав участь у ліквідації банд Махно.
Після перемоги революції Сидір Ковпак, що став у 1919 році членом РКП(б), займався господарською роботою, особливо відзначившись в дорожнім будівництві, що з гордістю іменував своєю улюбленою справою. ............
