Міністерство освіти і науки України
Житомирський Державний Університет ім. Івана Франка
Кафедра теорії та методики виховання
Діти з порушенням мовлення
(основи логопедії)
Реферат
Студентка 4-го курсу
44 групи
Педагогічного факультету
заочного відділення
Теодорович Олена Сергіївна
м. Житомир
2008р.
План
Вступ. …………………………………………………………………
Основна частина. Логопедія, її предмет і задачі. ………………..
1. Дисфонія ……………………………………………………………
2. Порушення темпу мовлення ……………………………………..
2.1 Брадилалія ……………………………………………………….
2.2 Тахилалія…………………………………………………….……
3. Заїкання ……………………………………………………............
4. Дислалія ………………………………………………….…………
5. Ринолалія …………………………………………………..............
6. Дизартрія …………………………………………………..............
7. Афазія …………………………………………………….………...
8. Алалія ………………………………………………………………
9. Порушення письма і читання ……………………………….........
9.1 Дислексія …………………………………………………….…....
9.2 Дисграфія ………………………………………………………....
Висновок. …………………………………………………..…………
Використана література ……………………………………………
Вступ
Найважливішою психічною функцією людини є мовлення ― основний засіб спілкування людей. За допомогою мовлення людина передає іншим людям свої думки, почуття, бажання, досвід, спонукає їх до тих чи інших вчинків і дій. Мовне збагачення відіграє першочергову роль у засвоєнні дитиною культури, отже, і в її пізнавальному й особистому розвитку. На основі мовлення та її смислової одиниці ― слова ― формуються і розвиваються такі психічні процеси, як сприймання, уява, пам’ять.
Розвиток мислення значною мірою зумовлений розвитком мовлення і, нав-паки, розвиток мовлення залежить від розвитку мислення. У багатьох дефект-тологічних дослідженнях доведено велику роль мовлення в розвитку компенса-торних процесів при різноманітних формах дитячих аномалій.
До окремої групи відносять дітей із значними порушеннями мовлення при збереженому слуху та інтелекті. Це особлива категорія дітей ― діти з порушеннями мовлення.
Порушення мовлення характеризується тим, що:
· з’явившись, самостійно не зникають, а закріплюються;
· не відповідають вікові мовця;
· потребують логопедичної допомоги залежно від їхнього харак-теру;
· виникнення неправильного мовлення може позначатися на по-дальшому розвитку дитини, затримуючи і спотворюючи його.
Дефектологія ― це наука про закономірності та особливості розвитку, ви-ховання та навчання різних категорій аномальних дітей.
Аномальні діти ― це діти у яких порушено нормальний перебіг загального розвитку, що спричинено наявністю фізичного або психічного дефекту.
Таким чином, порушення мовлення, з якими має справу дефектологія, слід відрізняти від тих чи інших її тимчасових розладів, пов’язаних з особливостями вікового розвитку дітей, з окремими неправильностями вимовляння, які викликані звичкою, що сформувалася під впливом мовного середовища.
Різноманітні мовленеві дефекти, які є первинними у дітей з порушеннями мовлення, спричинюють вторинні відхилення в їх загальному і мовному розвитку.
Формування мовної функції є складним процесом, в якому, крім слухового аналізатора, що забезпечує сприймання і аналіз звукових (у тому числі й мовних) сигналів, бере участь також мовноруховий аналізатор, який складається з периферійної частини (периферичний мовний апарат, котрий включає три відділи ― дихальний, голосовий і артикуляційний), провідних шляхів і клітин в центральній частині кори головного мозку.
Мовлення в своєму формуванні проходить ряд послідовних етапів:
1-й ― підготовчий ― до одного року;
2-й ― перед шкільний ― від одного року до трьох років;
3-й ― дошкільний ― від трьох років до сіми;
4-й ― шкільний ― з сіми років до вісімнадцяти.
Мовні порушення можуть мати як центральний, так і периферичний характер.
· Центральний, якщо хвороботворний вплив зачепив той чи інший відділ центральної нервової системи і спричинив порушення мов-лення.
· Периферичне порушення мовлення у тих випадках, коли виявляються аномалії в будові периферичного мовного апарата.
До факторів, що зумовлюють мовленеві порушення, відносять:
1. Різна внутрішньоутробна патологія, що приводить до порушення роз-витку плода. Найбільш грубі дефекти мовлення виникають при пору-шенні розвитку плода в період від 4 тижнів до 4 місяців. ............