План
1. Матеріальна відповідальність у трудовому праві................ 3
Задача............................................................................................ 9
Джерела...................................................................................... 23
1. Матеріальна відповідальність у трудовому праві
Матеріальну відповідальність у трудовому праві України регулюють наступні правові акти:
1) Глава ІХ Кодексу законів про працю України (далі по тексту КЗпП);
2) Указ Президії Верховної Ради СРСР від 13.07.1976 № 4204-ІХ "Про затвердження Положення про матеріальну відповідальність робочих і службовців за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації;
3) Постанова Ради Міністрів СРСР від 03.10.1977 № 889 "Про порядок укладення письмових договорів про повну матеріальну відповідальність робітників та службовців за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання або для інших цілей";
4) Постанова Держкомпраці СРСР від 28.12.1977 № 447/24 "Про затвердження переліку посад і робіт, які заміщаються або виконуються робітниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, які були передані їм для збереження, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва, а також типового договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність";
5) Постанова Держкомпраці СРСР та ВЦРПС № 259/16-59 від 14.09.1981 "Про затвердження Переліку робіт, у разі виконання яких може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність, умов її застосування та типового договору про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність";
6) Наказ Мінпраці № 43 від 12.05.1996 "Про затвердження Переліку робіт, при виконанні яких може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність, умови її застосування і типового договору про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність".
Відповідь.
Згідно статті 130 КЗпП робітники і службовці несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.
При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси робітників і службовців гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) робітника чи службовця. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку робітника або службовця і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.
За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення робітника або службовця до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
На робітників і службовців не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського риску, а також за не одержані підприємством, установою, організацією прибутки і за шкоду, заподіяну працівником, що перебував в стані крайньої необхідності. ............