МОДЕРНІЗМ (МОДЕРН) (фр. modernismе, від moderne - новітній, сучасний) - у широкому розумінні означає сукупність стилів, напрямків в європейській та американській художніх культурах кінця ХІХ - початку ХХ ст., яким притаманно заперечення старого традиційного мистецтва, відхід від культурних цінностей XVIII-XIX ст. У вузькому значенні - стиль у художній культурі на початку ХХ ст., який прагнув прикрашування середовища (“мистецтво дрібничок”). Модерн був частково визначений символізмом, поєднував європейські та східні традиції. Для новаторів ХХ ст. важливо не що сказати, а як сказати. Модерністська модель постулює ідеї хаосу, випадковості, неможливості упорядкування. Модернізм поєднав такі естетичні напрямки: кубізм, імажинізм, футуризм, сюрреалізм, експресіонізм, абстракціонізм.

Витоки модернізму. Соціальні - розвиток індустріальної цивілізації; конфлікт між особистістю та суспільством. Філософські - песимізм, ірраціоналізм, індивідуалізм, еклектика, відмова від систематичного мислення. Культурні - криза культури, вираження абсурдності буття новими засобами, проголошення переваги мистецтва над реальністю. Наукові - у природознавстві домінує принцип відносності, компліментарності; плюралістичність, нелінійність картини світу, некласичність бачення світу.

Світоглядні засади модерну. Інтуїтивізм (А. Бергсон, Н. Лоський) - філософський напрямок, що доводив можливість осягнути природу явищ не завдяки розуму, а через інтуїцію. Прагматизм (У. Джеймс) - філософське вчення, згідно з яким ідея набуває змісту лише у своїх практичних наслідках, і навпаки, реальний світ здійснюється лише через плин свідомості (“свідомість тече”). Екзистенціалізм (від “екзистенція” - існування) (А. Камю, Ж. -П. Сартр, М. Хайдеггер, С. К’йоркегор, К. Ясперс, М. Бердяєв) - філософський світогляд, який затверджує унікальність існування світу людської суб’єктивності; концепція людини, яка сама собі створює норми поведінки, виходячи зі свого душевного ладу: у світі немає надії, майбутнього, людина живе лише сьогодні. Ніцшеанство (Ф. Ніцше) - філософія надлюдини. Психоаналіз (З. Фрейд, К. Юнг) - індивідуальне несвідоме - рушійна сила людини; вплив колективного несвідомого. Феноменологія (Е. Гусерль) - духовні “сутності" свідомості незалежні від реального існування та чуттєвого досвіду.

Ознаки модернізму:

§  ідея радикального оновлення мистецтва, культури, людини, громадського життя: відхід до світу формальних, фактурних предметів;

§  концептуалізм: предмет зображення - нова реальність, яка не схожа з навколишнім світом; головна функція мистецтва - не відображення світу, а конструювання його, відбиття свого ставлення до подій, суб’єктивного сприйняття реальності;

§  прагнення до епатажу: депредметизація, дефігуративність; безсюжетність, складні внутрішні форми, поліритмічність;

§  сильний вплив філософських, соціологічних, психологічних, культурологічних теорій.

Окремі напрями модерністської літератури сьогодні стали класикою. Серед найбільш визначних - імажинізм та футуризм, акмеїзм та експресіонізм, сюрреалізм та "театр абсурду", дадаїзм та "новий роман". ............