Мозаїки Київської Русі
    Кожний етнос у ході свого культурного розвитку змінюється під дією багатьох факторів, які, якщо користуватись влучною метафорою, обточують його з усіх боків як море мушлю. Таким фактором може бути, по-перше природне середовище, серед якого розвивається етнос - це обумовлює багато важливих рис його культури - від вірувань і релігійного спрямування до зовсім матеріальної сторони культури - матеріалу, з якого будуються споруди та інші витвори людських рук, а матеріал в свою чергу дещо обумовлює характер цих витворів - з дерева іноді неможливо зробити те, що можна зробити з мармуру і навпаки. Також одним із факторів є розташування етносу у просторі - відокремлено від інших (наприклад, високо в горах) або все ж таки в прямій досяжності? Цей фактор обумовлює одну з найважливіших, мабуть, речей в справі формування культури - оточення етносу, його сусідів, близьких і далеких, впливи яких досить істотно можуть вплинути на культуру. Отже, українська культура (а я дозволю собі називати так культуру племен та народів, які довгий час проживали на території сучасної України і взяли участь у формуванні власне сучасної української нації, не ув`язуючись у суперечки щодо того чи можна називати трипільців або, наприклад, плем`я полян праукраїнцями, а ту культуру - українською) не є виключенням і також формувалась під впливом усіх цих факторів. До того ж українські землі розташовані так, що через них споконвіку проходили торгові шляхи, знаменитий "шлях із варяг в греки", відбувались зносини (найчастіше, звичайно, військові сутички, але не тільки) із східними племенами кочівників та західно-європейською цивілізацією. Не оминула цієї території також міграція племен під час великого переселення народів. То ж ми маємо цілу купу впливів, які протягом років і століть поєднуючись із культурою місцевих мешканців, трансформуючись і змінюючись дали нам таку перлину своєрідності як культура і мистецтво Київської Русі. На ту сферу, про яку я б хотіла розповісти найбільші впливи мала, звичайно, християнська візантійська культура, яка саме привнесла до Київськї Русі цей вид мистецтва, а саме - мозаїку. З усіх видів давньоруського мистецтва мозаїки Київської Софії та Михайлівського Золотоверхого монастиря (а, на жаль, тільки вони збереглися вповні до нашого часу) справляють чи не найбільше враження. Настінні мозаїки застосовувались в спорудах на Русі з кінця Х до початку ХІІ століття, тобто в період найвищого розвитку давньоруської держави. Мозаїками прикрашались інтер`єри палаців і майже усі церковні споруди часів Володимира і Ярослава Мудрого. Мистецтво мозаїки прийшло до Київської Русі разом із християнізацією, як допоміжний засіб в оздобленні храмів, і, оскільки мозаїка вимагає дуже тонкого вміння, спершу виконання її було прерогативою майстрів-іноземців з Візантії. Але, звичайно, ці майстри не могли працювати без помічників та учнів, тому майстерність мозаїки швидко була перейнята місцевими митцями і набула багатьох характерних локальних рис. Отже, трошки на тему самої техніки мозаїки: спочатку на підготовчий шар тиньку клали другий шар, на якому компонували зображення і робили контурні малюнки. Поверх них наносили третій шар, швидко покривали зображення фарбами, і, доки не закам`янів розчин, в нього вдавлювали кубики різнокольорової смальти. ............