Курсова робота
З міжнародного приватного права України
На тему:
Міжнародні перевезення пасажирів, вантажу та багажу
Київ 2011 р.
План
Вступ
Розділ 1. Загальна характеристика міжнародних перевезень у міжнародному приватному праві
1.1 Поняття міжнародних перевезень
1.2 Особливості колізійного регулювання міжнародних перевезень
Розділ 2. Окремі види міжнародних перевезень
2.1 Міжнародні морські перевезення
2.2 Міжнародні повітряні перевезення
2.3 Міжнародні залізничні перевезення
2.4 Міжнародні автомобільні перевезення
2.5 Міжнародне перевезення водними шляхами
2.6 Міжнародні змішані перевезення
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Транспорт є однією з найважливіших галузей суспільного виробництва і покликаний задовольняти потреби населення та суспільного виробництва в перевезеннях. Розвиток і вдосконалення транспорту здійснюється відповідно до національної програми з урахуванням його пріоритету та на основі досягнень науково-технічного прогресу і забезпечується державою (Ст. 1 Закону України “Про транспорт” від 10 листопада 1994 р.)[1].
Згідно зі ст. 21 зазначеного Закону єдина транспортна система України охоплює: транспорт загального користування (залізничний, морський, річковий, автомобільний і авіаційний, а також міський електротранспорт, у тому числі метрополітен); промисловий залізничний транспорт; відомчий транспорт; трубопровідний транспорт; шляхи сполучення загального користування.
Транспорт має обслуговувати усі галузі суспільного виробництва. За допомогою транспортних засобів суб’єкти господарювання надають два різновиди послуг: перевезення вантажу, пасажирів та їх багажу, також транспортування нафти, природного газу, електроенергії тощо.
Розділ 1. Загальна характеристика міжнародних перевезень у міжнародному приватному праві
1.1 Поняття міжнародних перевезень
Міжнародним перевезенням вважається перевезення вантажів і пасажирів між двома чи кількома державами, що виконується на умовах, встановлених міжнародними угодами (транспортними конвенціями), укладеними цими державами.
Російський правник О.М. Садіков відмічає, що доставка вантажів та пасажирів на територію іноземної країни може мати місце у двох різних за своїми юридичними умовами ситуаціях:
а) при відсутності угоди щодо міжнародного сполучення та
б) при наявності двосторонньої або багатосторонньої угоди щодо даного питання.
Від цих обставин залежить правовий режим перевезень між сторонами. На залізничному транспорті при відсутності угоди відносно міжнародного сполучення, перевезення за кордон повинні здійснюватися за допомогою укладення декількох договорів перевезення за правилами законодавства країн – учасниць перевезень. На інших видах транспорту (автомобільному, морському, повітряному) транспортні засоби однієї країни можуть пересікати державний кордон лише при наявності відповідного дозволу компетентних органів іншої держави. Для усунення як названих так й інших ускладнень практика пішла шляхом укладення міжнародних угод для міжнародних перевезень вищевказаними різновидами транспорту. ............
