Міністерство освіти і науки України

Херсонський державний університет

Інститут іноземної філології

Кафедра педагогіки та психології

Народні традиції

та їх роль у сімейному вихованні

Курсова робота

Виконавець                                                  студентка ІІ курсу (261 група)

денної форми навчання

ПМСО. Англійська мова та

література. Німецька мова та

література.

Науковий керівник роботи                      __________ст. викл. Самсакова І.В.

ХЕРСОН – 2006

Зміст

 

Вступ

Розділ 1.Традиції – неоціненна спадщина українського народу

Розділ 2.Родина – природній осередок найглибших людських почуттів

  2.1.Сімейні традиції

  2.2.Сімейна обрядовість

Розділ 3.Родинне виховання на засадах народної педагогіки

  3.1.Виховний потенціал української родини

  3.2.З досвіду роботи вчителів по використанню ідей народної педагогіки у навчанні і вихованні

Висновки

Список використаної літератури

Додаток А

Додаток Б

Вступ

Сім’я – природне і найбільш стійке формування людського суспільства, яке акумулює в собі всі його ознаки. Сім’я завжди була найкращим колективним вихователем, носієм найвищих національних ідеалів. На Україні завжди панував культ родини, культ рідної домівки, культ глибокої пошани до батьків та свого роду. Але зараз все помітнішими стають прояви родинної кризи. Згідно статистичних даних, в Україні щороку розпадається понад 180 тис. сімей, 140 тис. дітей проживають у неповних сім’ях, на обліку в міліції перебуває 17 тисяч дітей [16, с.52 ]. Поширення злочинності та правопорушень ще раз свідчить про те, що настала нагальна потреба підвищити роль української сім’ї у вихованні дітей, допомогти молодим людям зберегти сім’ю, зберегти значимість інституту сім’ї для усього суспільства в цілому. Саме зараз час звернутися до неоціненної скарбниці народного педагогічного досвіду, до історично складених тенденцій формування та розвитку української сім’ї. Варто згадати те, що традиційно виховання було першочерговою справою сім’ї, а не школи, чи оточуючого середовища. Глибоке дослідження історичного розвитку та устрою традиційної української родини неодмінно призводить до розуміння її значного педагогічного потенціалу. Велика різноманітність підходів та засобів виховання може бути використана і має стати частиною педагогіки сьогодення. Головна цінність та специфіка сімейного виховання в тому, що воно не належить до якихось виокремлених педагогічних явищ, а відбувається в контексті життя самої родини, на основі прикладу батьків і передусім на основі традиційної родинно-побутової культури. Тому все більшої актуальності набуває звернення до невичерпної скарбниці народної педагогіки та дослідження історично складених засобів виховання в українській родині, які реалізуються у народних традиціях, звичаях та обрядах. Лише досконале їх вивчення допоможе у розв’язанні сьогоднішніх сімейних проблем та завдань батьківської педагогіки, формуванні національної системи родинно-шкільного виховання, наукового прогнозування перспектив зміцнення сім’ї й піднесення її ролі у вихованні дітей та молоді.

Проблемами української сім’ї, вивченням народних традицій та обрядовості займалися К. ............