Народознавство: суть, принципи, функції та засоби

(реферат)

Народознавство як наука про життя, звичаї та обряди й духовну творчість народу загальновизнане у всьому світі. Не випадково І. Франко у своїй праці "Найновіші напрямки в народознавстві" (1895), крім української назви, подає також німецьку й англійську.

Обсяг поняття "народознавство" широкий. "Бо ж пізнати народ, - зауважував І. Франко, - то значить пізнати людей, що мешкають на певній території, а також пізнати їхнє нинішнє і минуле становище, їхні фізичні і розумові особливості, їхні інститути й економічне становище, їхні торговельні відносини й інтелектуальні зв'язки з іншими народами. Таким чином, до сфери народознавства входили б і такі науки, - як історія політична й історія розвитку державних інститутів, історія наук і історія промислу - все, звичайно, в сфері щонайобмеженішій, наскільки це стосується певного конкретного народу". (Франко І. Найновіші напрямки в народознавстві. / Зібр. тв. у 50-ти т. - Т.45 - К., 1986. - С.254).

Народознавство у вузькому значенні (етнографія) наука про культуру, побут народу, його походження, розселення національні традиції та обряди. У широкому розумінні народознавство означає сукупність сучасних наук про народ, його національну духовність, культуру, історію, а також здобутки народного мистецтва, які відображають багатогранність життя народу, нації.

У педагогіці початкової школи вивчення українського народознавства, тобто українознавства, подається у контексті неухильного дотриманні принципу народності (Г. Сковорода, Т. Шевченко, К. Ушинський, О. Духнович, Б. Грінченко, С. Русова, В. Сухомлинський). У даному випадку народність - це втілення в навчання та виховання учнів засобами українознавства ідей, почуттів і прагнень рідного народу, нації.

Належна увага вчителів, батьків, учнів, громадськості до українознавства має надзвичайно велике виховне, пізнавальне, освітнє, розвивальне, а разом з цим і державне значення. Тому ніякого перебільшення не буде, якщо скажемо, що справжнє національне виховання молодших школярів без українознавства не мислиме. Та й навчально-виховний потенціал його невичерпний.

Українознавство служить дійовим засобом утвердження у свідомості учнів громадських почуттів, української національної гордості й людської гідності українця, вболівання за долю самостійної Української держави, готовності стати на захист незалежності країни, виявляти пошанне ставлення до державних символів і атрибутів. Завдяки цьому ростимуть національно свідомі громадяни України, горді історією, культурою і мовою українського народу.

Оволодіння українознавством у початковій класах сприяє входженню молодших школярів у життя, родинний і громадський побут, виробничу й культурну сферу рідного етносу.

З метою визначення потенційних можливостей народознавства в екологічному вихованні, розглянемо його принципи.

1. Принцип науковості в розробці змісту навчального матеріалу з народознавства. Деякі емпіричні народні знання суперечать науковим. Це, зокрема, стосується питань, зосереджених розділі народознавства, що дістав назву демонології (віровчення про злих духів, демонів). У багатьох випадках такі питання репрезентуються через народні прикмети (передбачення, ворожіння, відгадування тощо). ............