Інформаційне і програмне забезпечення кон’юнктурних досліджень
Для збору маркетингової інформації застосовують два основних методи:
1)метод кабінетних досліджень, що передбачає, в основному, збір вторинної інформації;
2)метод польових досліджень, за допомогою якого збирають, в основному, первинну інформацію.
Перший метод включає в себе звертання до енциклопедичних словників, реферативних журналів, консультації з експертами телефоном, поштою, консультації у дослідників, які можуть мати необхідну інформацію, перегляд періодичної літератури та інше.
Другий метод – опитування, спостереження, панельне обстеження, експерименти.
Опитування – це найрозповсюдженіший метод збору первинної маркетингової інформації.
Відрізняють структуроване і неструктуроване опитування. Перше містить стандартні запитання, які задають всім опитуваним. Друге – надає можливість інтерв’юеру задавати пробні запитання і формулювати на їх основі наступних.
Особливу увагу слід приділяти вибору об’єкта опитування і розробці опитувального листа. Основні способи опитування:
1. Анкетування – застосовують для збору великих обсягів інформації при відносно незначних питомих витратах. Анкетування може проводитись на виставках, через пошту або друковані видання, інтернет, упаковку товарів та ін.
Переваги методу:
–респонденти більш відверто відповідають на запитання, на них не впливає інтерв’юер.
Недоліки:
–потребує чіткого формулювання запитань, які повинні бути зрозумілими і простими та тривалого часу для розсилки анкет та отримання відповіді.
2. Опитування (анкетування) за допомогою комп’ютера, може проводитись як у спеціальних приміщеннях, так і безпосередньо у місцях реалізації продукції чи послуг.
Переваги:
–спрощена обробка й аналіз інформації;
–висока оперативність;
–відсутність елементів суб’єктивності.
Недоліки:
–значні витрати на комп’ютерну техніку і програмні засоби.
3. Телефонне інтерв’ю – застосовують для швидкого збору інформації.
Переваги:
–висока гнучкість, оскільки можна оперативно пояснити незрозумілі запитання та скорегувати порядок опитування;
–високий ступінь контролю вибірки респондентів.
Недоліки:
–питомі витрати вище ніж при поштовому опитуванні;
–ступінь відвертості нижче, можливість мимоволі впливати на респондентів.
4. Особисте інтерв’ю, яке буває двох видів: індивідуальне і групове.
Індивідуальне інтерв’ю передбачає бесіду з респондентами наодинці.
Переваги:
–дає можливість точно інтерпретувати почуття і думки опитуваних, спрямувати бесіду в потрібне русло.
Недоліки:
–значний вплив на опитуваних, витрати на інтерв’ю у кілька разів перевищують витрати на телефонне опитування.
Для групового інтерв’ю запрошують групу з кількох осіб (8–12) з якими проводять бесіду (метод фокус-груп). Групи рекомендується формувати виходячи з однорідності складу її учасників – за видом діяльності, сімейним станом, рівнем доходів та інше.
Виділяють такі види групового інтерв’ю:
а)глибинне інтерв’ю, яке полягає у послідовному задаванні групі опитуваних зондуючи запитань, метою яких є визначення мотивів і їх поведінки чи думок з приводу певної проблеми. ............