Рівненський інститут Вищого навчального закладу Відкритий міжнародний університет розвитку людини „Україна”
Реферат з курсу “Службовий етикет”
на тему: „Інституційний тип взаємовідносин державних службовців та підприємців”
План
Вступ
1. Складові адміністративної етики
2. Дотримання адміністративної етики
3. Особливості взаємостосунків представників держави і підприємництва
4. Інституційний тип взаємовідносин державних службовців і підприємців
Висновки
Список літератури
Вступ
Етика - філософська наука, об'єктом вивчення якої є мораль. В етиці можна виділити два види проблем: питання про те, як повинна поводитись людина, і власне теоретичні питання про поведінку і сутність моралі. Виходячи з першого роду проблем, стає очевидною практична спрямованість етики, її проникність в усі сфери буття, за що вона й одержала назву "практичної філософії". Практичне значення етики виявляється в першу чергу в сфері людського спілкування, важливою складовою якої є спілкування людей у процесі спільної діяльності. Спільна діяльність людей не може бути нейтральною стосовно моральності. Історично мораль, а не право, була першою формою регуляції відносин між людьми. Особливе значення ця форма регуляції ділових відносин набуває в демократичному суспільстві, у якому відсутній твердий контроль держави за господарською й іншою діяльністю людей.
Кожному виду людської діяльності відповідають конкретні види професійної етики. Професійні види етики – це ті специфічні особливості професійної діяльності, що спрямовані безпосередньо на людину в тих або інших умовах його життя і діяльності в суспільстві. Вивчення видів професійної етики показує різноманіття, різнобічність моральних відносин. Для кожної професії якогось особливого значення набувають ті або інші професійні моральні норми. Професійні моральні норми – це правила, зразки, порядок внутрішньої саморегуляції особистості на основі етичних ідеалів.
Реформування державної служби в Україні вимагає підвищеної уваги до проблем моралі в діяльності керівників і службовців адміністративного апарату всіх рівнів управління. Саме від цього залежить довіра населення до влади взагалі і участь громадян у вирішенні суспільно-політичних питань.
1. Складові адміністративної етики
Сьогодні, як ніколи, на всіх рівнях державного управління(національному, регіональному і місцевому) етичні проблеми стоять дуже гостро. Поряд із традиційними (корупцією, підкупом, хабарництвом, конфліктами інтересів, неетичною поведінкою, дискримінацією прав) виникають нові, що пов'язані з приватизацією, реструктуризацією, децентралізацією управління, використанням сучасних інформаційних технологій, інновацій і т.п.
Існує багато визначень поняття «адміністративна етика» і підходів до її вивчення.
Адміністративна етика — це норми і закони поведінки, дотримуючись яких керівник чи державний службовець визначає етичні стандарти до виникаючих в установі проблем, самостійно аналізує ці стандарти і несе особисту професійну відповідальність за прийняті рішення. Тут визначаються два стандарти — зміст етичних стандартів та процес , що дає змогу їх визначити.
Адміністративна етика — це розділ етики, що вивчає моральні аспекти діяльності державних службовців і керівників та вміщує чотири компоненти:
Цінності — переконання, думки, взаємовідносини індивідів, ставлення груп і суспільства до таких категорій, як свобода, справедливість, відповідальність.
Стандарти і норми — принципи, що визначають дії людей відповідно до чинних законів, кодексів і правил.
Особливості зовнішнього середовища — умови, в яких здійснюється діяльність управлінців і державних службовців (політичні, соціальні, культурні).
Організаційну поведінку — форми діяльності службовців, що орієнтовані на цінності конкретного. ............