МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІЗНЕСУ І ПРАВА

Кафедра менеджменту

Інвестиційна діяльність у вільних економічних і офшорних зонах

РЕФЕРАТ

з дисципліни «Інвестування»

Виконала

студентка групи 301

О.О. Бахрова

Прийняла

викладач

Л.В. Соколова

Херсон – 2006

ЗМІСТ

 

Вступ

1.         Вільні економічні зони

2.         Офшорні зони

3.         Діяльність вільних економічних зон на Україні

Висновки

Перелік посилань

ВСТУП

 

Інвестиціями є усі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об’єкти підприємницької діяльності та інших видів діяльності, в результаті якого створюється прибуток або досягається соціальний ефект.

На сьогодні в Україні використовується дуже обмежена кількість способів і шляхів залучення іноземного капіталу. Домінуючим є створення підприємств з іноземними інвестиціями. Практично не використовується такий канал залучення інвестицій, як придбання різноманітних прав.

Досягнення сприятливого за усіма параметрами інвестиційного клімату і утримання його на високому рівні – складне завдання навіть для розвинених країн світу, а тим більше для країн, що розвиваються, до яких відноситься зараз Україна. Тому у світовій економічній практиці поширюється створення різноманітних особливих зон сприятливого інвестиційного клімату. Найбільш ефективною формою таких зон є вільні (спеціальні) економічні зони (ВЕЗ) різних типів. У них запропонована зручна технічна і промислова інфраструктура для розвитку бізнесу: кваліфікована робоча сила, наявність аеропортів і транспортних комунікацій, банки і фінансові організації, сприятлива атмосфера для бізнесу, надання податкових пільг і прямої фінансової підтримки.

ВІЛЬНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗОНИ

 

Вільна економічна зона – це обмежена частина території країни, для якої характерний специфічний режим функціонування економічних суб’єктів, анклавність як гарантія досягнення стабільності і певної свободи. Згідно з рішенням Кіотської конференції (1973 р.), під вільною економічною зоною розуміють частину території країни, на якій товари розглядаються як об’єкти, що знаходяться за межами митної території і не підлягають звичайному митному контролю та оподаткуванню. Існують різні типи ВЕЗ:

1.         Безмитні торгові зони (порти, склади, транзитні зони, митні зони на підприємствах);

2.         Експортні виробничі зони (промислові, туристсько-рекреаційні);

3.         Імпортні виробничі зони, зони із заміщенням порту;

4.         Банківські і страхові безмитні зони;

5.         Зони технологічного розвитку (технопарки, технополіси);

6.         Комплексні зони.

Основними завданнями ВЕЗ є залучення інвестицій і нових технологій, створення нових робочих місць, збільшення валютних надходжень до країни, розвиток інфраструктури тощо. За допомогою таких зон вирішуються стратегічні програми економічного зростання окремих регіонів і, врешті-решт, національної економіки всієї країни.

Вільні економічні зони можна класифікувати за такими ознаками:

·          які виступають організаційною формою активізації експорту, залучення іноземних інвестицій;

·          як форма регіональної політики для стимулювання соціально-економічного розвитку депресивних районів;

·          у яких поєднуються характеристики перших двох зон.

У світі існує багато модифікацій вільних економічних зон, основними з яких є зовнішньоторговельні, зони вільної торгівлі, вільні митні території, експортні або експортно-торговельні зони, зони спільного підприємництва, зони переробки експортних товарів, промислово-торговельні зони, вільні промислові зони, вільні банківські зони, банківсько-страхові, особливі економічні зони, інформаційні і т.д. ............