У країні розпочався другий, найвідповідальніший і найскладніший етап перебудови - практична реалізація нової економічної стратегії, нового господарського механізму переведення підприємств, об'єднань та інших систем господарства на умови госпрозрахунку, самоокупності і самофінансування, всебічного розвитку демократичних форм управління. Розроблені і затверджені червневим (1987 р.) Пленумом ЦК КПРС "Основні положення докорінної перебудови управління економікою" являють собою розгорнутий комплекс заходів, спрямованих на радикальні економічні перетворення. У матеріалах Пленуму підкреслюється, що здійснення господарської реформи є головним політичним завданням партії в галузі економіки на сучасному етапі. Одна з центральних ланок реформи введення "цілісної, ефективної і гнучкої системи управління, яка дає змогу максимально повно реалізувати переваги соціалізму". При цьому основний наголос у перебудові робиться на якісну переорієнтацію економічного зростання з проміжних на кінцеві соціально значимі результати, органічне поєднання складної ієрархії економічних інтересів, перетворення людського фактора і науково-технічного прогресу на головні чинники господарського оновлення і розвитку. Досягнення збалансованості ресурсів і потреб, що виключатиме дефіцит потрібних і випуск непотрібних споживачам виробів, пов'язане з перебудовою структури і методів господарювання, наданням споживачеві пріоритетів у економічному виборі, створенням надійно діючого протизатратного механізму функціонування народного господарства.

Суть докорінної перебудови управління економікою країни криється в переході "від переважно адміністративних до економічних методів керівництва на всіх рівнях, до управління інтересами і через інтереси, до широкої демократизації управління, всемірної активізації людського фактора" (там же).

Звісно, було б помилкою розуміти цю вимогу, як відмову від адміністративних методів керівництва взагалі і заміну його виключно методами економічними. Йдеться про відмову від волюнтаризму, так званого "голого адміністрування", диктату з боку верхніх ланок управління підприємствами без належної економічної відповідальності за результати нав'язаних трудовим колективам управлінських рішень і вказівок. Щодо економічно обгрунтованого господарського управління, то воно успішно здійснюється тільки в оптимальному поєднанні адміністративних і економічних методів, коли будь-які стратегічні, як і тактичні дії, обумовлені й забезпечені економічно. Оперативне керівництво господарством немислиме без чіткого управління затратами і результатами, вибору здешевлюючих структур витрат і ресурсів для випуску маси високоякісних виробів з низькою собівартістю під реальний попит споживачів. У цьому й полягає конкретний прояв протизатратного механізму, зростання прибутків на здоровій економічній основі.

Введення нового економічного (господарського) механізму потребує відповідного повороту в мисленні керівників усіх ланок управління, всіх трудящих. Адже тепер за рахунок зароблених підприємством коштів мають покриватися всі його витрати, включаючи оплату праці, і формуватися необхідні фонди накопичення на модернізацію і реконструкцію, оновлення і розширення виробництва, на соціальний розвиток. ............