РЕФЕРАТ

натему:

”Основи адміністрування в Linux”

Зміс

Основи адміністрування. 3

Стадії завантаження Linux. 3

Керування режимами роботи Linux. 6

Особливості завантаження системи X Window.. 9

Конфігураційний файл XF86Config. 10

Монтування файлових систем.. 14

Додання нових користувачів і нових груп. 17

Ущільнення і архівування файлів. 20

Основи адміністрування

Зміст теми: Вивчення основних операцій адміністрування в Linux: керування режимами завантаження ОС, редагування конфігураційних файлів, монтування файлових систем, додавання нових користувачів і груп, архівування та ущільнення файлів.

Теоретичні відомості

1 Основні задачі системного адміністратора

До основних задач системного адміністратора (суперкористувача) в Linux можна віднести:

інсталяцію (установку) ОС;

керування процесом завантаження ОС;

установку режимів роботи ОС;

редагування конфігураційних файлів;

монтування і демонтування файлових систем;

введення та вилучення користувачів ОС;

оновлення програмного забезпечення;

конфігурування ядра ОС;

забезпечення надійного функціонування ОС;

конфігурування комп’ютерної мережі.

Деякі із перерахованих задач далі будуть розглянуті більш детально. В цій лабораторній роботі будуть також розглянуті питання ущільнення та архівування файлів. Хоча для виконання цих задач на потрібні повноваження суперкористувача, однак бажано практично їх опанувати, враховуючи їх значимість в повсякденній роботі з ОС.

Стадії завантаження Linux

Після включення живлення комп’ютерів з архітектурою Intel відразу розпочинається самостійний процес перевірки працездатності основних пристроїв, відомий під назвою POST (power-on self test - самотестування при включенні живлення). При відсутності проблем із апаратурою далі вступає в роботу базова система введення-виведення або скорочено BIOS (basic input/output system). Ця програма зчитує параметри настроювання системи із спеціальної системної памяті CMOS. Системний BIOS і системна CMOS-память реалізовані апаратно у вигляді спеціальних мікросхем.

BIOS визначає, з якого пристрою (вінчестера, дискети, CD-ROM) буде здійснюватись завантаження ОС та перевіряє готовність цього пристрою. Далі BIOC передає керування спеціальній програмі (початковому завантажувачу), яка власне і завантажує в оперативну память основні системні файли ОС. Для завантаження сучасних операційних систем сімейства Linux в ролі початкового завантажувача найчастіше виступає LILO (Linux Loader).

LILO насправді представляє собою сукупність кількох програм та файлів, основними з яких є такі:

- інсталятор map-файла (програма із файла /sbin/lilo, в якому вказано місцезнаходження завантажувальних файлів Linux);

LILO може знаходитись в різних місцях:

в головному завантажувальному запису (MBR) на вінчестері;

в суперблоці кореневого розділу Linux на вінчестері;

в завантажувальному секторі дискети.

Вибір розташування програми завантаження залежить від кількості ОС на вінчестері. Якщо на вінчестері інстальовано одночасно Windows і Linux, тоді зручно вибрати перший варіант. В цьому випадку можна вибирати ОС перед її завантаженням. Варто не забувати, що будь-яка переустановка Windows може знищити LILO в MBR.

Для керування процесом завантажування ОС корисно розібратись із конфігураційним файлом /etc/lilo. ............