ПЛАН
Вступ
Розділ I. Теоретичні засади дослідження англійської ненормованої лексики
1.1 Термінологічні проблеми визначення ненормованої лексики
1.2 Експресивний потенціал та структурні особливості англійського сленгу
1.3 Фонетичні, граматичні і словотворчі характеристики сленгу англійської мови
Розділ II. Літературознавчі та семантико-стилістичні аспекти функціонування англійської ненормованої лексики в романі Дж.Д.Селінджера “Над прірвою у житі”
2.1 Образ молодого американця – представника “самотнього покоління” в романі Селінджера “Над прірвою у житі”
2.2 Стилістична забарвленість мови Холдена Колфілда
Розділ III. Перекладознавчі проблеми відтворення ненормованої лексики
Висновки
Бібліографія
ВСТУП
Актуальність теми. Територіальні, оточуючі, соціальні умови життя і, навіть, клімат впливають на спілкування мовців. В одній і тій же мові ми відразу пізнаємо мешканців різних регіонів, звертаючи увагу на відмінності семантичної і синтаксичної структури, на фонетичні відхилення.
Значну частину словникового складу сучасної англійської мови складають слова “зниженого стилістичного тону ” ,чи “нелітературні (ненормовані)” слова. Сюди входять слова і вирази професійних чи соціальних жаргонів (іноді їх об'єднують під терміном спеціальний сленг), слова сленгу чи інтержаргону, вульгаризми, діалектизми.
Вивчення слів ненормованої лексики викликає особливе зацікавлення. Аналіз мови як суспільного явища в його історичному розвитку потребує вивчення функціонування мови в різних прошарках суспільства і професійних групах, тому що тут виникає проблема взаємодії національної мови з соціальними діалектами, літературного розмовного мовлення певної епохи з нелітературним мовленням.
Особливу увагу в нашому дослідженні приділено визначенню терміну “сленг” та його особливостям. Спричинено це тим, що в науковій літературі з англійської мови єдності поглядів ні в розумінні, ні в оцінці сленгу немає.
Одні автори об'єднують під терміном сленг слова злодійського жаргону, грубу лексику, професіоналізми, діалектизми і загальновживані експресивні розмовні слова. Деякі автори включають сюди взагалі всі неологізми.
Інші вважають, що помітка “сленг” повинна бути поставлена тільки для тої частини словникового складу, яка протиставлена літературному вокабуляру, але при цьому не містить діалектизмів, професіоналізмів і слів жаргонного характеру. Жаргонні слова та арготизми виділяються у цьому випадку в окрему группу і визначаються термінами jargon чи cant.
Розходження в стилістичній оцінці сленгу виражається в тому, що одні автори вважають, що сленг псує, забруднює літературну мову, що це паразитарний шар лексики, з яким необхідно боротися. Інші, навпаки, вбачають в ньому елемент, який надає мові жвавості і образності, сприяє збагаченню і удосконаленню мови. Словник Вебстера, наприклад, навіть у визначенні сленгу відмічає, що сленг робить мову більш яскравою і живою.
Сленг охоплює майже всі сфери життя, описує майже всі ситуації, крім нудних, тому що сленгове слово народжується як результат емоційного відношення мовця до предмету розмови. Сленг – це постійний словотвір, в основі якого лежить принцип мовної гри. ............