ОСОБЛИВОСТІ ПРОХОДЖЕННЯ АДАПТАЦІЇ
СТУДЕНТІВ ГРУП НОВОГО НАБОРУ
ДО УМОВ НАВЧАННЯ У ВНЗ І-ІІ РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ
Ірина Купа, практичний психолог
Автотранспортного технікуму НГУ
м. Дніпропетровськ
Кожна молода людина на шляху свого розвитку і становлення приходить на роздоріжжя професійного вибору. І тоді у неї виникає питання «Ким я хочу бути? Яку професію здобути? В який вищий навчальний заклад піти вчитися?». Своїм переживаннями вона може поділитися з родичами, товаришами, вчителями тощо. Близькі, у свою чергу, можуть порадити юнакові той чи інший навчальний заклад або ж абітурієнт зробить свій вибір самостійно. І на початку нового навчального року, у той час, коли складний період вступних випробувань залишиться позаду, на поріг внз або професійно-технічного училища ступить новий студент.
«Яким буде цей студент? Чи зможе він увійти до великого колективу студентів внз? Чи спроможний він буде оволодіти тією професією, яку обрав?». Це ті питання, які виникають у членів педагогічного колективу. Допомогти віднайти відповіді на ці запитання повинен практичний психолог навчального закладу.
Пропонуємо детальніше розглянути особливості здійснення психолого-педагогічного супроводу студентів груп нового набору у період адаптації.
Термін «адаптація» (лат. adapto – пристосовую) у літературних джерелах розглядають як це процес активного пристосування організму або особистості до змінних умов середовища.
Адаптація – це діяльність, спрямована на засвоєння умов оточуючого середовища.
Психологи розрізняють 5 рівнів адаптації студентів до нових умов навчання:
1 рівень «активна адаптація», який відповідає першому типу студентів;
2 рівень «адаптація;
3 рівень «переддезадаптація»;
4 рівень «дезадаптація»;
5 рівень «стійка дезадаптація» з яскраво вираженою девіантною поведінкою, що відповідає п’ятому типу студентів.
Відповідно до рівнів розрізняють 5 типів студентів в залежності від індивідуально-типологічних особливостей та розумових, емоційних, вольових, фізичних якостей.
Перший тип. У першокурсників спостерігається стан гармонії, задоволеності собою і іншими; вони добре вчаться і поводяться, не конфліктують. Жодних проблем з навчанням, досить високий рівень інтелекту і досягнень (оцінки «добре» і «відмінно»). З викладачами стосунки практично безконфліктні. З одногрупниками стосунки гармонійні, доброзичливі, досить високий соціометричний статус. Студент бере найактивнішу участь у всіх справах навчальної групи.
Другий тип. У таких студентів груп нового набору дезадаптація присутня украй епізодично; прояви її ситуативні, найчастіше в якійсь одній сфері; рідко виникає стан тривожності, дратівливості і агресії. Епізодичні порушення – невиконання завдань, неуважність, лінь, неуважність; в цілому студент є успішним. Стосунки з вчителями хороші, доброзичливі; конфлікти епізодичні з деякими викладачами, швидко вирішуються. Стосунки з одногрупниками вельми сприятливі, студент прийнятий колективом, має свою референтну групу, конфлікти рідкі. Охоче бере участь в багатьох справах, але в основному лише тоді, коли йому цікаво або приносить яку-небудь вигоду.
Третій тип. У таких студентів-першокурсників дезадаптація виявляється досить часто, носить тимчасовий характер, виявляється в декількох сферах; при певних обставинах виявляється стан внутрішнього дискомфорту, поганого настрою. ............
