Зміст

Вступ. 2

1.   Проблеми відтворення основного капіталу в трансформаційний період. 5

2.   Формування національних інноваційних систем у трансформаційній економіці 9

Висновки. 13

Використана література. 16

Економічна трансформація – це безперервний процес видозмін, серед яких розрізняють разові, дискретні та систематичні. Трансформація у вузькому сенсі (разові та дискретні зміни) – перехідний період (перехідна економіка, трансформаційна економіка «у вузькому розумінні») - обмежений в часі процес, який визначається поворотними подіями в суспільстві, полягає в переході від одного рівноважного стану до іншого. Тоді як трансформація в широкому сенсі (систематичні зміни) – це не обмежений в часі постійний процес перетворень системи, її елементів, зв'язків і відносин між ними.

На думку П.М. Леоненка та О.І Черепніна у сучасномусвіті інтенсивно відбуваються п'ять масштабних трансформаційнихпроцесів.

Перший трансформаційний процес, пов'язаний зі значнимиперетвореннями у системі розвинутої ринкової економіки (30 країн ОЕСР),характеризується успішними переходом від індустріального допостіндустріального суспільства та подальшим його розвитком.

Другий трансформаційний процес має місце у більш ніж 120 країнахАзії, Африки, Латинської Америки, де відбувається затяжний перехід доіндустріального суспільства за моделлю «модернізації навздогін».

Третій трансформаційний процес охоплює постсоціалістичні країниЦентральної і Східної Європи (ЦСЄ) і пострадянські республіки(за класифікацією МВФ 29 країн). У найзагальнішому вигляді він знаменуєсобою перехід від планової до ринкової економіки.

Четвертий трансформаційний процес також націлений на створенняй ефективне функціонування ринкової економіки, однак не вкладається нів загальну схему її генезису, ні у схему постсоціалістичних ринковихперетворень. Мова йде про становлення соціалістичної ринкової економікив Китаї та В’єтнамі.

П’ятий трансформаційний процес охоплює явища, що відбуваютьсяу світовій системі господарства в цілому. Він пов’язаний зі становленнямі функціонуванням глобальної економіки.

В кінці ХХ ст. близько тридцяти колишніх соціалістичних країнвідмовилися від системи централізованого планування і здійснили глибокіінституційні перетворення, щоб побудувати ринкову економіку. Всі вони,включаючи Україну, потрапили в ситуацію «потрійного переходу» - доринкової системи і демократичних політичних інститутів, а такожінтеграції в глобальний ринок. Це сприяло утвердженню нової політичноїмоделі, яку можна назвати «трансформаційною державою», і якій припалона себе брати, особливо на ранніх етапах реформи, функції агентарозвитку. Крім особливої глибини «потрійного транзиту», підвищеннюролі держави в процесі трансформації мали сприяти слабкістьнаціонального бізнесу і громадянського суспільства.

Сутність перехідного процесу в Україні полягає в переході від підсистеми, сформованої для обслуговування єдиного народногосподарського комплексу колишнього СРСР, який функціонував на директивно-планових засадах, до цілісної економічної системи, що функціонує на ринкових принципах.

За час існування України як незалежної держави відбулося поглиблення структурної кризи в економіці. ............