Зміст
Вступ
1 Фізико-географічна характеристика дернових глинисто-піщаних ґрунтів на древньоалювіальних пісках
1.1 Ґрунтоутворюючі породи
1.2 Клімат
1.3 Рельєф
1.4 Рослинний покрив
2 Характеристика ґрунтових особливостей
2.1 Ґрунтовий профіль
2.2 Гранулометричний склад ґрунту
2.3 Тепловий, водний, поживний режими
3 Джерела антропогенного забруднення
3.1 Агрохімічні показники ґрунту
3.2 Джерела антропогенного забруднення
4 Деградаційні процеси
4.1 Причини виникнення ерозії
4.2 Дефляція ґрунтів
4.3 Хімічне забруднення
4.4 Забруднення ґрунтів радіонуклідами
5 Рекультивація ґрунтів
5.1 Рекультивація ґрунтів
5.2 Технічний етап рекультивації
5.3 Біологічний етап рекультивації
6 Сільськогосподарське використання ґрунтів
6.1 Сільськогосподарське використання дерново глинисто-піщаних ґрунтів на древньоалювіальних пісках
6.2 Вплив пестицидів на ґрунт
7 Розрахунок розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів
7.1 Визначення забруднення земельних ресурсів
7.2 Рекомендації по покращенню властивостей ґрунту
Висновок
Список використаної літератури
Додатки
Вступ З давніх-давен людина поклонялася землі, а точніше – ґрунту. Йому присвячували легенди і билини, його оспівували у поемах і піснях. Вона наділяла його генетичною властивістю живого – родючістю.
Україна характеризується значною різноманітністю ґрунтового покриву. Так, при великомасштабному ґрунтовому картографуванні, що велося останнім часом, виявлено близько 650 видів ґрунтів, а загальна кількість ґрунтових відмін, які сформувалися в Україні, становить кілька тисяч. Наявність природних ресурсів є головною передумовою розміщення продуктивних сил на певній території.
Взагалі ґрунт – це особливе природно-історичне тіло Природи, «шкіра» планети, пам’ять життя або керуюча система біосфери. Ґрунт складається майже на 90 % з мінеральної маси, води, гумусу й інших неживих утворень.
Археологія й історія наводять багато прикладів забруднення ґрунтів. Це – недосконалі технології виробництва добрив та промислових товарів, їх транспортування, зберігання, змішування та внесення; порушення агротехнічних вимог щодо їх використання; водна та вітрові ерозії ґрунтів; засолення, опустелювання і заболочування, основні причини хвороб і загибелі ґрунтів.
Мета роботи полягає у визначенні оцінки стану різних типів ґрунтів та визначенні розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів. В результаті роботи необхідно вирішити такі питання:
– визначити обсяг забруднення земельних ресурсів, а саме: площу, глибину проникнення;
– дати оцінку забруднення ґрунтів;
– визначити розмір відшкодування шкоди внаслідок забруднення земельних ресурсів;
– запропонувати рекомендації по покращенню властивостей ґрунту.
Об’єктом дослідження є дернові глинисто-піщані ґрунти на древньоалювіальних пісках.
Предметом дослідження є оцінка забруднення та визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів.
Для виконання роботи використовувалися теоретичні методи дослідження.
1 Фізико-географічна характеристика дернових глинисто-піщаних ґрунтів на древньоалювіальних пісках 1.1 Ґрунтоутворюючі породи
Умови ґрунтоутворення: рослинність травниста лугова або лісова з добре розвиненим трав’янистим покривом за умови карбонатності материнської породи чи близького залягання жорстких ґрунтових вод; ґрунтотворні породи – переважно карбонатні (елювій вапняку, мергелю, доломіту), але можуть бути й без карбонатні будь-якого генезису, рідко – леси чи лесоподібні суглинки.
Характерна особливість ґрунтоутворюючих порід – їх висока карбонатність, а часто і засоленість.
На Донецькому кряжі серед ґрунтоутворюючих порід дуже поширені пісковики, глинисті сланці, крейдо-мергель, в басейнах річок Інгульця, Південного Бугу по схилах балок – вапняні і інші породи. ............
