Радіоактивне забруднення водного середовища
Основними джерелами радіоактивного забруднення Світового океану є:
· забруднення від випробувань ядерної зброї (в атмосфері до 1963 р.);
· забруднення радіоактивними відходами, які безпосередньо скидаються в море;
· великомасштабні аварії (ЧАОС, аварії судів з атомними реакторами);
· поховання радіоактивних відходів на дні й ін. (Ізраїль і ін., 1994).
Під час випробування ядерної зброї, особливо до 1963 р., коли проводилися масові ядерні вибухи, в атмосферу була викинуто величезна кількість радіонуклідів. Так, тільки на арктичному архіпелазі Нова Земля було проведено більше 130 ядерних вибухів (тільки в 1958 р. -46 вибухів), з них 87- в атмосфері.
Відходи від англійських і французьких атомних заводів забруднили радіоактивними елементами практично всю Північну Атлантику, особливо Північне, Норвезьке, Гренландское, Баренцево й Біле моря. У забруднення радіонуклідами акваторії Північного Льодовитого океану деякий внесок зроблений і наша країна. Робота трьох підземних атомних реакторів і радіохімічного заводу (виробництво плутонію), а також інших виробництв у Красноярську-26 привела до забруднення однієї із самих великих рік миру - Єнісею (на .протязі 1 500 км). Очевидно, що ці, радіоактивні продукти вже потрапили в Північний Льодовитий океан.
Води Світового океану забруднені найнебезпечнішими радіонуклідами цезію-137, стронцію-90, церію-144, иттрия-91, ніобію-95, які, володіючи високої биоаккумулирующей здатністю переходять по харчових ланцюгах, і концентруються в морських організмах вищих трофічних рівнів, створюючи небезпеку, як для гідробіонтів, так і для людини. Різними джерелами надходження радіонуклідів забруднені акваторії арктичних морів, так в 1982 р. максимальні забруднення цезієм-137 фіксувалися в західній частині Баренцева моря, які в 6 разів перевищували глобальне забруднення вод Північної Атлантики. За 29-літній період спостережень (1963-1992 р.) концентрація стронцію-90 у Білому й Баренцевом морях зменшилася лише в 3-5 разів. Значну небезпеку викликають затоплені в Карському морі (біля архіпелагу Нова Земля) 11 тис. контейнерів з радіоактивними відходами, а також 15 аварійних реакторів з атомних підводних човнів. Роботами 3-й радянсько-американської експедиції 1988 р. установлено, що у водах Берингового й Чукотського моря, концентрація цезію-137 близька до фонового для районів океану й обумовлена глобальним надходженням даного радіонукліда з атмосфери за тривалий проміжок часу. Однак ці концентрації (0,1,Ки/л) минулого в 10-50 разів нижче, ніж у Чорному, Баренцевом, Балтійським і Гренландском, морях, підданих впливу локальних джерел радіоактивного забруднення
Все перераховане вище показує, що людина, імовірно, забув: океан - це потужна комора мінеральних і біологічних ресурсів; зокрема, він дає 90% нафти й газу, 90% світового видобутку брому, 60% магнію й величезна кількість, морепродуктов, що важливо при населенні, що збільшується, нашої планети. Із цього приводу знаменитий дослідник Жак-Верб Кусто нагадує: «…Море - продовження нашого миру, частина нашої Вселеної, володіння, які ми зобов'язані, охороняти, якщо хочемо вижити».
Міжнародне співробітництво в області ядерної безпеки
Атомна енергія, яка широко застосовується на атомних електростанціях, знайшла своє застосування і на морському транспорті. ............
