Реферат
на тему:
Політичний та економічний розвиток Македонії у 1990 – 2005 рр.
План
1. Проблеми суспільно-політичного розвитку Македонії у 1990 – 2005 рр.
2. Економічний розвиток Македонії у 1900 – 2005 рр.
3. Основні вектори зовнішньої політики Македонії на сучасному етапі
Висновки
Список літератури
1. Проблеми суспільно-політичного розвитку Македонії у 1990 – 2005 рр.
Значні суспільні зміни в країні розпочалися на початку 1990 р. На перших багатопартійних виборах (20 березня) боротьба розгорнулася між трьома блоками партій (ліві; національно орієнтовані сили; албанська меншина), але жодна з цих сил не отримала більшості. Коаліційний уряд склали представники Всемакедонської революційної організації (ВМРО), Демократичної партії македонської національної єдності (ДПМНЄ), Союзу комуністів Македонії — Партії демократичних перетворень (СКМ — ПДП) і Партії демократичного процвітання. Новий склад парламенту прийняв Декларацію про суверенітет Соціалістичної республіки Македонії (січень, 1991 р.), а її президентом став К. Глігоров, один з провідних комуністичних лідерів. На референдумі 8 вересня 1991 р. більшість населення проголосувало за незалежність (68,32 %). Попри його бойкот етнічними албанцями, македонський парламент ухвалив Декларацію про незалежність (17 вересня). Процес оформлення державності де-юре завершився 17 листопада прийняттям конституції, яка визначила Македонію як суверенну, незалежну, демократичну і соціальну державу. 21 лютого 1992 р. керівники Македонії і офіційного Белграда підписали договір про вивід з території республіки частин Югославської народної армії. Таким чином, Македонія стала єдиною колишньою республікою, якій вдалось уникнути війни при розпаді Югославської федерації.
Проте від початку країна зіткнулася з проблемою міжнародного визнання через грецький політичний спротив. Основними перешкодами виявилися офіційна назва та державна символіка. Македонські лідери пропонували узаконити т. зв. зірку Вергіна (зображення у вигляді диска з шістнадцятьма променями на червоному фоні; було виявлене в 1977 р. на саркофазі під час археологічних розкопок у м. Вергіна; знахідку вчені продатували IV ст. до н. є.— М.К.). Зважаючи на грецький тиск, македонський парламент на початку 1992 р. прийняв дві поправки до конституції, котрі підтвердили відсутність територіальних претензій. Проте теза про захист статусу та прав македонців за межами республіки, сприяння їх культурному розвиткові, збереглася. Такий підхід не задовольнив Грецію, яка й надалі рішуче виступала за вилучення з назви нової держави слова "Македонія" (Республіка Нова Македонія, Вардарська Македонія, Північна Македонія, Верхня Македонія, Слов'янська Македонія та ін.). Однак офіційний Скоп'є категорично відхилив вимогу перейменування країни. Не прийнятною виявилася також ідея президента Сербії С. Мілошевича про створення конфедерації у складі православних Сербії, Греції та Македонії з приєднанням до неї згодом Болгарії та Румунії.
На багатотисячному мітингу 12 липня 1992 р. у Скоп'є була ухвалена резолюція, в якій містився заклик до міжнародної спільноти визнати Македонію під її історичною назвою. Після тривалих переговорів та узгоджень Греція пішла на певні поступки й у квітні 1993 р. Македонія стала членом ООН як Колишня югославська республіка Македонія (у внутрішньому вжитку надалі використовується термін Республіка Македонія. ............
