ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КУРСОВА РОБОТА
З ДИСЦИПЛІНИ «ЦИВІЛЬНЕ ТА СІМЕЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ (ОСОБЛИВА ЧАСТИНА)»
ТЕМА: ПОНЯТТЯ ТА ЗАГАЛЬНА ЗАРАКТЕРИСТИКА ДОГОВОРУ
ДОВІЧНОГО УТРИМАННЯ
студентки 3 курсу юридичного факультету ЗНУ заочної форми навчання
Волик Яни Миколаївни
науковий керівник:
Самойленко Георгій Валерійович
старший викладач кафедри цивільного права
кандидат юридичних наук
ЗАПОРІЖЖЯ
2007
Зміст
Вступ …………………………………………………………………………... 3-4
1. Становлення інституту довічного утримання ……………………….…. 5-11
2. Поняття і характеристика договору довічного утримання ………….... 12-21
3. Зміст договору довічного утримання:
а) майно, що може бути об’єктом договору довічного утримання; …….. 22-25
б) строк чинності договору довічного утримання; …………………..…... 26-27
в) права і обов’язки сторін ……………………………………..………..… 28-31
г) підстави і порядок розірвання, припинення договору довічного
утримання …………………………………………………………………... 32-35
4. Інститут довічного утримання в законодавстві країн СНД ..………..... 36-42
Висновок ………………………………………………………………...….. 43-44
Перелік посилань ………………………………………………………..…. 45-46
Список використаної літератури ……………………………...................... 47-48
Вступ
В останній час в нашому житті все частіше почало з’являтись в обіході таке поняття як інститут довічного утримання. Ми часто чуємо про нього по телебаченню, радіо, зустрічаємо в газетах, журналах, а також в юридичній літературі. Але що це таке ?
Інститут довічного утримання українським законодавством виражається як договір, де одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач майна зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
В якості сторін договору довічного утримання є будь-який суб’єкт цивільних правовідносин. Для цього норми матеріального права мають визначити правовідносини сторін, а також передбачити всі можливі випадки змін у правовідносинах.
Насамперед необхідно виходити з основної мети такої угоди. Основною метою держави, яка визначила можливість укладати договори довічного утримання, є надання особам, які за станом здоров’я або внаслідок віку не можуть себе обслуговувати і потребують постійного стороннього догляду, здійснити цю можливість за рахунок власного нерухомого майна. При цьому особливих вимог до осіб, які беруть на себе обов’язок щодо надання допомоги, законодавством не висувається, і це зрозуміло, оскільки умови догляду за хворою особою можуть виражатися не лише грошовим утриманням. Тому таку угоду можуть укладати й забезпечені громадяни, ті, які мають власні грошові кошти на своє утримання – значну за розміром пенсію, але за станом здоров’я не можуть себе обслуговувати, тому допомога їм може полягати у догляді за ними, в утримані будинку, приготуванні їжі та у певній періодичності годування хворої особи, прогулянок у супроводі іншої особи. ............