У запропонованій дипломній роботі описано будову, призначення та принцип дії, вказані основні неполадки склоочисника рекомендації по ремонту й усуненню цих неполадок. Крім цього дипломна робота включає в себе розрахунки і правила по техніці безпеки при ремонті електрообладнання системи.
Дипломна робота, призначена для виконання навчального плану.
Передмова
1885 році німецький конструктор Карл Бенц створив перший автомобіль з бензиновим двигуном. Його швидкість була незначною і тому водієві не потрібні були захистні засоби.
З подальшим розвитком автомобільного транспорту починали зростати швидкості, з якими рухались автомобілі. Тоді водії почали використовувати шолом і окуляри. Наступним шагом у розвитку стала поява вітрового скла, яке постійно забруднювалось. Водіям потрібно було виходити з автомобіля і вручну протирати скло.
Перший автомобільний склоочистник мав механічний привід, який керувався ричагом розміщеним у салоні автомобіля та щітки, за допомогою яких протиралося скло. Але дана система була не зручна у використанні а також ефективна лише під час дощу, коли скло мокре. В суху погоду даний склоочистник був не ефективний, він лише розтирав бруд по склу, і зменшував обзорність водію.
Коли на автомобілях з’явилися криши, то дану систему почали встановлювати зверху. Також з’являється свого роду омивач (це шкіряний мішок, який був наповнений водою), але щоб запустити його в дію треба було прикласти велике зусилля, натиснувши на нього. Дана система склоочистника була дуже громіздкою і тяжкою, тому при аварії вона падала на голови водію і пасажирам, що спричиняла тяжкі травми, а інколи призводила до загибелі. Сучасні системи очистки скла компактні та мають електричний привід. Інтенсивність руху, що збільшується, на автомобільних дорогах робить усе більш складним керування автомобілем, особливо на високих швидкостях. Тому будь-яке полегшення праці водія позитивно позначається на безпеці дорожнього руху.
Серйозною перешкодою роботі водія є забруднення лобового скла, особливо при незначній інтенсивності опадів, коли водію приходиться періодично включати й виключати склоочисник, відволікаючи від керування автомобілем. Існуючі вже досить довгий час електронні пристрої "Пауза", що дозволяють плавно змінювати проміжки часу між спрацьовуваннями склоочисника, розраховані на роботу при слабкому дощі і не включають склоочисник при забрудненні лобового скла дрібними частками брудної води від зустрічних і побіжних автомобілів. При цьому водій включає склоомивач вручну. З метою автоматизації очищення скла в нашій країні і за рубежем розроблені різні автоматичні системи керування склоочисником (АСУ З) і склоомивачами. Функціональна схема вітчизняної системи показана на рис. 1, а оптична схема оптоелектронного датчика на рис. 2. Що використовується для інформування системи про стан лобового скла 2 оптоелектронний датчик складається з напівпровідникових светодіода ИИ і фотодіода ФП, що збирають лінз Л1 і Л2, призм I н 3, світлоповертального покриття 4. Датчик розташовується усередині автомобіля на лобовому склі в районі дзеркала заднього виду. Сигнали від генератора імпульсів ГІ (див. рис. 1) через дільник У і напівпровідниковий светодиод ИИ надходить на контрольоване скло. ............
