1. Принципи, покладені в основу формування грошових агрегатів

Грошові агрегати є вимірниками (показниками) грошової маси. Грошові агрегати використовуються в статистиці для аналізу змін руху грошей на певну дату та/або за певний період часу.

У основу побудови грошових агрегатів покладено ранжирування матеріальних благ по ступені їх ліквідності. Під ліквідністю матеріальних благ розуміється їх здатність швидко і без особливих втрат звертатися в гроші. Ліквідність матеріальних благ вимірюється часом. Чим менше часу треба витратити, щоб обернути матеріальні блага в гроші, тим вище його ліквідність. Готівка володіє абсолютною ліквідністю, оскільки час, необхідне для їх звернення в гроші, рівно нулю.

Готівка в обігу складає агрегат М (0). Готівка складається з банкнот, білетів (якщо в країні два емісійні центри) державної скарбівниць і металевих монет. Металеві монети складають незначну частину готівки (2% – З% у розвинених країнах). Звично вони чеканяться з дешевих металів, щоб не допустити їх переплавлення подальшому продажу в злитках. Тому реальна вартість монети значно нижче номінальній.

Необхідно відрізняти агрегат М(0) від грошової бази. До складу грошової бази входять обов'язкові резерви комерційних банків в центральному банку. До складу агрегату М(0) обов'язкові резерви комерційних банків в центральному банку формально не входять.

Послідовно приєднання до агрегату М(0) менш ліквідні засоби, одержують агрегати М (1), М (2), М (3) до М (0).

Кількість і склад грошових агрегатів залежить від специфіки кредитної системи країни і ступеня розвитку її фінансових ринків.

Зразковий склад грошових агрегатів в економічно розвинених країнах:

М(0) = готівка в обігу;

М(1) = М(0) + засоби на поточних рахівницях в банків;

М(2) = М(1) + термінові і ощадні внески в комерційних банках;

М(3) = М(2) + ощадні внески в небанківських кредитних установах;

М(4) = М(3) + депозитні сертифікати, акції судозберігальних асоціацій і інші кредитні зобов'язання, що засвідчують право на отримання доходу від розміщених кредитів.

Склад грошових агрегатів в Україні:

М(0) = готівка в обігу;

М(1) = М(0) + засоби підприємств на розрахункових, поточних, спеціальних рахівницях в банках до запитання, засоби страхових компаній;

М(2) = М(1)+ термінові депозити населення в Ощадбанку;

М(3) = М(2) + депозитні сертифікати і облігації держзаймів

Агрегати М (0), М (їх М (2), м (З), М (4) складають сукупну грошову масу. Кожний з агрегатів є частиною грошової маси. За показник грошової маси, використовуваний для макроекономічного аналізу і статистики, приймають агрегат М (2).

Об'єм грошової маси визначається державою – емітентом грошей. Розмір емісії залежить від потреб товарообігу і держави.

2. Структура банківських пасивів

Банківська система в цілому та кожний банк зокрема сьогодні удосконалюють системи фінансового менеджменту, передовсім управління активами та пасивами. Незмінною проблемою банків, за будь-якої економічної системи, є вибір оптимального співвідношення між двома протилежними складовими банківського бізнесу – рентабельністю та ліквідністю.

Система формування банківських активів має будуватися на чіткому визначенні джерел ресурсів для кожного з них. Це дасть змогу банку, з одного боку, не втратити ліквідність, з іншого – пов'язати вартість пасивів із дохідністю активів.

Вклади до запитання є найнестабільнішим і найкороткостроковішим джерелом ресурсів, тому насамперед містяться у вигляді ліквідних активів (готівкові і безготівкові кошти) для виконання поточних зобов'язань банку з даної категорії пасивів.

Міжбанківський кредит є переважно короткостроковим вкладенням, тому кошти, що залишилися після формування за рахунок вкладів до запитання ліквідних активів, спрямовуються на покриття міжбанківських операцій (існування в банку на поточний момент негативного сальдо між залученими і розміщеними міжбанківськими кредитами). ............